Відкрити головне меню

Руслан Анатолійович Качур (нар. 9 червня 1982, Ватутіне[1], Черкаська область, УРСР) — український футболіст, нападник «Черкаського Дніпра».

Ф
Руслан Качур
Особові дані
Повне ім'я Руслан Анатолійович
Качур
Народження 9 червня 1982(1982-06-09) (37 років)
  Ватутіне, Черкаська область,
УРСР
Зріст 175 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Черкаський Дніпро»
Номер 88
Юнацькі клуби

1998—1999
Україна ДЮСШ (Ватутіне)
Україна «Ходак»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2003—2007 Україна «Дніпро» (Черкаси) 96 (18)
2009 Азербайджан «Сімург» 8 (1)
2008—2009 Україна «Дністер» (Овідіополь) 45 (6)
2010—2011 Україна «Нива» (Вінниця) 38 (9)
2011—2014 Україна «Геліос» 71 (19)
2014 Узбекистан «Навбахор» 12 (5)
2015—н.ч. Україна «Черкаський Дніпро» 46 (11)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 грудня 2017.

ЖиттєписРедагувати

Вихованець ДЮСШ міста Ватутіне. Перший тренер: О.В. Ткаченко[1]. Під час навчання в черкаському державному педагогічному університеті, виступав в чемпіонаті області за місцевий «Хімік». Результативна гра футболіста в 2003 році залучила до нього увагу головного тренера ФК «Черкаси» Сергія Пучкова, і він запропонував Качуру спробувати себе на професійному рівні. У «Дніпрі», як згодом стала називатися команда, нападник провів чотири з половиною сезони. У цей період черкаський колектив другої ліги виходив в 1/8 фіналу Кубку України 2004/05 років, здобувши в 1/16 фіналу перемогу над бронзовим призером чемпіонату - одеським «Чорноморцем» і лише в серії післяматчевих пенальті поступився сімферопольській «Таврії». Ставав переможцем чемпіонату України серед команд другої ліги сезону 2005/06 років. У сезоні 2007/08 років після чергової зміни на тренерському містку «Дніпра» футболіст почав отримувати все менше ігрової практики, і тому змушений був змінити команду[2]. Півроку грав в Азербайджані за «Сімург»[3]., а потім повернувся в Україну, де продовжив свої виступи в овідіопольському «Дністрі»[4]. Далі грав у першій лізі за «Ниву» (Вінниця) і «Геліос» (Харків)[5]. У складі вінничан ставав володарем Кубка ліги 2010 року. У першому сезоні за «Геліос» забив 7 голів у 32 матчах. Другий сезон нападник провалив, забивши лише один м'яч у Кубку. У стартових турах чемпіонату 2013/14 років Качур теж не вражав, але перший же його вихід в основному складі обернувся переможним голом у ворота «Десни», а потім в шести матчах поспіль форвард забивав у ворота суперників. До кінця сезону він довів свій рахунок до 12 голів, ставши другим бомбардиром ліги в сезоні, а також забив найкрасивіший м'яч чемпіонату (через себе в ворота «Миколаєва»)[6].

У серпні 2014 року, Руслан перейшов в узбецький клуб «Навбахор»[7], де вже в другому матчі за свою нову команду відзначився чотирма забитими голами в ворота ФК «Бухари», принісши перемогу своїй команди над суперником з рахунком 4:1[8]. В елітному дивізіоні Узбекистану Качур відіграв до кінця сезону.

У 2015 році отримав запрошення від одного з керівників «Черкаського Дніпра» Юрія Миколайовича Колесника та головного тренера цієї команди Ігоря Столовицького, після чого повернувся в Черкаси[9]. З цим клубом у сезоні 2014/15 років вдруге став переможцем турніру другої ліги.

ДосягненняРедагувати

  •   Кубок Української ліги

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати