Кацева Євгенія Олександрівна
Євгенія Олександрівна Кацева (22 травня 1920, Краснопільськ під Гомелем — 15 червня 2005, Москва, Росія) — радянська і російська перекладачка і літературознавець, критик і популяризатор німецькомовної словесності, заслужений працівник культури СРСР (1970), член Спілки письменників СРСР (1975).
| Кацева Євгенія Олександрівна | |
|---|---|
| Народилася |
22 травня 1920 Краснопілля, Чериковський повітd, Гомельська губернія, РСФРР |
| Померла |
15 червня 2005 (85 років) Москва, Росія |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |
 Росія |
| Діяльність | перекладачка |
| Знання мов | російська |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
     |
Біографія ред.
Дитячі та юнацькі роки провела в Україні. До початку німецько-радянської війни закінчила чотири курси філологічного факультету Ленінградського університету. У 1941 р. пішла добровольцем на радіокурси Балтійського флоту, попутно вивчила німецьку мову і до 1945 р. служила військовим перекладачем в розвідвідділі Балтійського флоту (брала участь в допитах військовополонених, навчала агентів з числа військовополонених радіосправи). Звільнилася з флоту в 1946 році, потім до 1949 року працювала в радянському Інформаційному бюро в Берліні, де познайомилася з багатьма радянськими і німецькими письменниками — в тому числі з Костянтином Симоновим, завдяки якому в 1949 р. стала редактором відділу критики журналу «Новий світ», і з Йоганнесом Бехером, чия книга публіцистики «на захист поезії» стала в 1959 р. її першою перекладацької роботою. У «Новому світі» працювала до 1953 р., далі була співробітником журналів «Питання літератури» і «Знамя».
Опублікувала книгу спогадів «Мій особистий військовий трофей» (2002), у якій розповідає як про військові дні, так і про зустрічі з видатними німецькими письменниками[1].
Премії за перекладацьку діяльність:
- медаль імені Бехера в золоті (1975)
- медаль Культурбунда в золоті (1985)
- Срібна медаль морського флоту НДР (1985)
- премія Спілки письменників НДР (1985)
- премія для перекладачів уряду Австрії (1990)
- премія імені Альберта Карельського журналу «Иностранная литература» (1998)
Родина ред.
Чоловік — перекладач-синолог Олександр Олександрович Тишков[2].
Дочка — Наталія Олександрівна Тишкова (1955—2009), перекладач.
Похована в Москві на Ваганьковському кладовищі[3].
Примітки ред.
- ↑ Время новостей: N°113, 28 июня 2005. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
- ↑ Воспоминания Е. Кацевой. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 березня 2020.
- ↑ Могила Е. А. Кацевой. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 24 березня 2020.
Посилання ред.
- Інтерв'ю з Євгенією Кацев [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Інтерв'ю Олени Калашнікової [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Писатели Москвы — участники Великой Отечественной войны. — М., 1997. — С. 207.