Відкрити головне меню
Кафедральний собор Святого Флоріна

Кафедральний собор Вадуца або Кафедральний собор Св. Флоріна (нім. St. Florinskirche in Vaduz, Kathedrale St. Florin) — неоготичний собор у Вадуці, центр архиєпархії Вадуца. Спочатку був парафіяльною церквою, отримав статус собору у 1997 році.

Кафедральний собор був збудований у 1873 році Фрідріхом фон Шмідтом на місці середньовічного фундаменту. Собор названий на честь Флоріна Ремюсского, небесного покровителя долин Валь Веноста, що жив у IX столітті. Архиєпархія Вадуца була проголошена папою римським Іваном Павлом II в апостольській конституції 2 грудня 2002 року. До цього собор був частиною Ліхтенштейнському деканату, що входив до єпархії, яка керувалася із Швейцарії.

ІсторіяРедагувати

З давніх часів релігійним центром сучасного Ліхтенштейну була церква Святого Петра, побудована на фундаменті давньоримського каструму в сусідньому муніципалітеті Шан. Близько 1250 року було засновано першу парафію у Вадуці.

Після заснування графства Вадуц (1342) у місті було збудовано каплицю Святого Флоріна — особисту графську церкву. За іншою версією, церкву у Вадуці було збудовано в епоху раннього середньовіччя; у подальші роки її неодноразово перебудовували та розширювали. Церква згадується також у письмових джерелах, датованих 1375 роком. Час від часу каплицю використовували як місце для поховання правителів сучасного Ліхтенштейну — членів графських родин Верденберг, Брандис, Зульц та Хоенемс. У 1602 році відбулося нове освячення каплиці. У 1844 році було відкрито для загального користування цвинтар, розташований на південний схід від церкви; до цього часу цвинтар використовувався виключно для членів графської родини та наближених до неї осіб.

Поховання членів князівської родиниРедагувати

До Другої світової війни місцем для поховання членів князівської родини був чеський Вранов (Моравія) — сучасне передмістя Брно. Після розпаду Австро-Угорської імперії князі Ліхтенштейн мусили залишити власні маєтки у південній Моравії — Ледніце (нім. Eisgrub) та Вальтіце (нім. Feldsberg). Після приєднання у березні 1938 року Австрії до Третього Рейху правлячий князь Франц Йосиф ІІ став першим монархом Ліхтенштейну, який — відмовившись підтримувати націонал-соціалізм — переніс свою резиденцію до князівства, у замок Вадуц. У зв'язку із цим, виникла необхідність будівництва нової родинної усипальниці. У 1960 році вона була побудована на території кафедрального собору Святого Флоріна. Вона розташована на південь від собору та відкрита для публічного відвідування лише раз на рік — у День усіх святих (1 листопада).

В усипальниці поховані, крім інших, наступні члени князівської родини:

  • принц Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн (17 червня 1869 — 16 березня 1955)
  • принц Карл Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн (16 вересня 1878 — 20 червня 1955)
  • князь Франц Йосиф ІІ (16 серпня 1906 — 13 листопада 1989)
  • Вільгельм, граф фон Хоенау (29 травня 1922 — 27 листопада 2006)

ПосиланняРедагувати