Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні

Собор Святого Івана Хрестителя в Ліоні (фр. Cathédrale Saint-Jean-Baptiste de Lyon) — головний храм Ліона, починаючи з XII століття. Розташований в кварталі Сен-Жан — середньовічній частині міста між пагорбом Фурв'єр і Соною, і є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні
45°45′39″ пн. ш. 4°49′38″ сх. д. / 45.76083333336077175° пн. ш. 4.82722222224997743° сх. д. / 45.76083333336077175; 4.82722222224997743Координати: 45°45′39″ пн. ш. 4°49′38″ сх. д. / 45.76083333336077175° пн. ш. 4.82722222224997743° сх. д. / 45.76083333336077175; 4.82722222224997743
Тип споруди католицький соборd[1][2] і єпископський престол[d]
Розташування  Франція[1][2]5-й округ Ліонаd[1]
Архітектор Jacques de Beaujeud
Початок будівництва 1175
Стиль романський і готика
Належність католицтво
Єпархія Архієпархія Ліона
Стан пам'ятка історії класифікованаd[1]
Адреса 8 place Saint-Jean 69005 Lyon
Епонім Іван Хреститель
Присвячення Іван Хреститель і Стефан
Вебсайт primatiale.fr
Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні. Карта розташування: Франція
Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні
Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні (Франція)
Мапа
CMNS: Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні у Вікісховищі

Собор Сен-Жан є кафедральним собором архієпископа Ліона, що носить статус примаса. В соборі знаходиться астрономічний годинник XIV століття, один з найстаріших у світі.

Поряд із собором розташований «археологічний сад» (фр. jardin archéologique) із залишками двох інших церков XI століття (Св. Стефана і Святого Хреста), зруйнованих у роки Великої французької революції, — а також розкопки ранньохристиянського баптистерію IV століття.

Історія ред.

 
Вид на апсиду собору Сен-Жан з боку Сони. На задньому плані Базиліка Нотр-Дам-де-Фурв'єр та металева вежа Фурв'єр.
 
Інтер'єр.
 
Будівля школи співу (манекантері) XI століття примикає до собору

Будівництво ред.

Будівництво почалося в XII столітті на місці давньої церкви епохи Меровінгів. Нижня частина апсиди зводилася з 1165 по 1180. Собор розширювався і добудовувався протягом кількох століть. Будівництво головного фасаду почалося в XIV столітті, а завершилося в 1481 році. Для нього використовувалися камені, що залишилися від зруйнованих у IX столітті давньоримських споруд, які знаходилися на цьому місці. Через тривалість будівництва, східна, найстаріша частина храму, звернена до Сони, що включає апсиду і хор, була виконана в романському стилі, а новіша східна, включаючи головний фасад, — в готичному.

Собор був спустошений гугенотами в 1562 році, пізніше відновлений.

У роки Великої французької революції був перебудований хор, собор зазнав революційного вандалізму.

В 1935 — 1936 роках хор був відновлений в тому вигляді, який він мав у XII столітті.

В 1982 році був відреставрований фасад, в 1986 — апсида.

Важливі дати ред.

Визначні пам'ятки ред.

Астрономічний годинник ред.

 
Астрономічний годинник

Діючий астрономічний годинник, що знаходяться в соборі, — найстаріший у Франції. Він веде свою історію з XIV століття. Після руйнування гугенотами, реставрувався з 1572 по 1600. Свого барокового вигляду він набув у 1655 році. У XVIII столітті на ньому з'явився хвилинний циферблат зі стрілкою. Незважаючи на багаторазові ремонти і переробки, годинник містить деякі залізні деталі, виплавлені в кінці XVI століття.

Показують години, хвилини, дату, положення Місяця та Сонця щодо Землі, а також схід найяскравіших зірок над Ліоном.

Чотири рази протягом дня (о 12, 14, 15 і 16 годині) лунає дзвін годинника, супроводжуваний рухом ляльок-автоматів, розташованих у верхній частині годинника, які зображують сценки на релігійні теми.

Інші пам'ятки ред.

  • Вітражі, в тому числі вітражі XIII століття в апсиді.
  • Будівля церковної школи співу XI століття, що примикає до фасаду собору (манекантері — фр. manécanterie), в ній знаходиться музей скарбниці.
  • Капела Бурбонів XV століття, в якій похований кардинал Бурбон (1488).
  • Статуя Івана Хрестителя роботи Блез (Blais) 1780.
  • Орган 1841 року.

Література ред.

  • Régis Neyret. Le livre de Lyon : Lugdunoscopie. — Lyon: Éditions Lyonnaises, 1995. — ISBN 978-2-910979-00-3
  • Henri Leroudier. Mini histoire de Lyon. — Lyon: Éditions SME résonance, 1989.
  • Lyon: Primatiale Saint-Jean (буклет). — Polyplan Villeurbanne, 2004.
  1. а б в г base Mériméeministère de la Culture, 1978.
  2. а б archINFORM — 1994.