Катастрофа Boeing 727 у Котону
Катастрофа Boeing 727 в Котону — велика авіаційна катастрофа, що сталася у четвер 25 грудня 2003 року. Пасажирський авіалайнер Boeing 727-223 гвінейської авіакомпанії Union des Transports Africains de Guinée (UTA)[en] мав виконувати плановий рейс GIH 141 за маршрутом Конакрі — Котону — Куфра — Бейрут — Дубай, але під час розгону по ЗПС аеропорту Каджехоун[en] в Котону літак не зміг відірватися шасі від смуги, викотився за її межі на пляж та врізався в води Атлантичного океану і при цьому повністю зруйнувався. В катастрофі загинула 141 особа: з 150 пасажирів і 10 членів екіпажу загинуло 138, на землі загинуло ще 3. Вижило 22 пасажири, всі вони отримали поранення.
| Рейс 141 Union des Transports Africains de Guinée | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Дата | 25 грудня 2003 |
| Час | 14:59 |
| Характер | Викочування за межі ЗПС |
| Причина | Перевантаження та порушення центрування |
| Місце |  Узбережжя Атлантичного океану, поблизу аеропорту Каджехоун[en], Котону (Бенін)
|
| Країна | Бенін
|
| Повітряне судно | |
| Авіакомпанія |  Union des Transports Africains de Guinée (UTA)[en]
|
| Модель | Boeing 727-223 |
| Бортовий номер | 3X-GDO |
| Серійний номер | 21370 |
| Дата випуску | 29 червня 1977 року (перший політ) |
| Рейс | GIH 141 |
| Пункт вильоту | Міжнародний аеропорт імені Ахмеда Секу Туре, Конакрі (Гвінея)
|
| Перша рейсова зупинка | Каджехоун[en], Котону (Бенін)
|
| Друга рейсова зупинка | .svg){kind=small} Куфра (Лівія)
|
| Третя рейсова зупинка |  Міжнародний аеропорт імені Рафіка Харірі, Бейрут (Ліван)
|
| Пункт призначення |  Дубай (ОАЕ)
|
| Екіпаж | 10 |
| Пасажири | 150 (скоріше всього) |
| Вижило | 22 |
| Поранено | 22 |
| Загинуло | 141 (138 у літаку + 3 на землі) |
.jpg) Літак, що зазнав катастрофи, за 1 рік і 11 місяців до інциденту в міжнародному аеропорті Маямі (Флорида, США). На фото видно, що на момент знімання літак знаходився ще в експлуатації у American Airlines (борт N865AA). | |
 <div style="position: absolute; z-index: 2; top: Помилка виразу: неочікуваний оператор <%; left: Помилка виразу: неочікуваний оператор <%; height: 0; width: 0; margin: 0; padding: 0;">  | |
Досі невідома точна кількість загиблих (від 141 до 148).
Станом на 2022 рік катастрофа рейсу 141 залишається найбільшою в історії Беніну, єдиною в аеропорту Каджехоун і єдиною в історії авіакомпанії Union des Transports Africains de Guinée. Також ця авіакатастрофа займає 100-те місце в списку найбільших авіаційних катастроф.
Хронологія подій ред.
О 13:58:01 екіпаж отримав дозвіл на зліт, а о 13:58:15 відпустив гальма, і авіалайнер почав розбіг смугою 24 (довжина 2400 метрів). Диспетчер на вежі помітив, що розбіг рейсу 141 був більший за звичайний, але не надав цьому значення і перестав за ним спостерігати. О 13:59 швидкість досягла 137 вузлів (254 км/год), коли командир сказав про досягнення V1 та VR. Другий пілот потягнув штурвал на себе, щоб підняти носа, але машина продовжувала котитися на всіх опорах шасі. Командир двічі сказав Rotate (Підйом [передньої стійки]), а другий пілот ще сильніше почав тягнути штурвал. Носова стійка відірвалася від бетону, і літак почав піднімати носа, але робив це дуже повільно. О 13:59:11 (14:59:11 за місцевим часом) на швидкості 155 вузлів (287 км/год) Боїнг виїхав за межі смуги на ґрунт і потім врізався правою площиною крила у будівлю радіолокатора. Від удару площина з вибухом відокремилася, після чого авіалайнер, розгортаючись праворуч, викотився на пляж і врізався в океан, розділившись при цьому на кілька частин.
Почувши гуркіт, диспетчери на вежі подивилися в його бік і побачили літак, що ховався в хмарі пилу. Услід зателефонував начальник пожежної охорони і доповів, що схоже сталося зіткнення літака з локатором. Прибувши на місце, пожежники знайшли у зруйнованій будові пораненого техніка, який там працював, а потім побачили на пляжі уламки літака. На той час до місця катастрофи прибули перші бригади міської пожежної охорони, швидкої допомоги, а також Червоного хреста. Декількома хвилинами пізніше під'їхали і співробітники поліції.
Серед літака, що перебували на борту, вижили 22 людини: 5 членів екіпажу (включаючи командира, бортінженера та агента компанії) і 17 пасажирів. Також вижив і співробітник, що знаходиться в будівлі локатора. Точна кількість загиблих у катастрофі не відома досі, оскільки не відомо, скільки ж насправді було людей на борту. Безпосередньо на місці катастрофи було знайдено 141 тіло, тобто на 3 більше, ніж загиблих у літаку, при цьому 12 тіл не було впізнано. Також 7 людей зникли безвісти, а аналіз ДНК не дозволив ідентифікувати їх серед невідомих. Тобто у катастрофі загинули від 141 до 148 людей. Версія, що 3 зайвих загиблих були не в літаку, а відпочивали на пляжі, членам комісії здалася малоймовірною.
Причини ред.
Екіпаж оцінював масу авіалайнера в 78 тонн за центрування 19 % САХ. За розрахунками комісії, на підставі наявних даних фактична злітна маса літака насправді становила від 81 355 до 86 249 кілограмів, при максимально допустимій для даного літака 85,5 + 0,5 тонни. Центрівка за оцінками також була в межах допустимого, і навіть при масі 86 тонн авіалайнера у звичайних умовах вистачило б наявного запасу довжини смуги для зльоту.
Але після проведених надалі ретельніших перевірок було виявлено порушення у роботі екіпажів авіакомпанії і неналежний контроль над навантаженням багажу і пасажирів. Деколи пасажири перекуповували карту навантаження у вже зареєстрованих, тому фактично багажу було набагато більше. Неправильно розрахувавши злітну масу, екіпаж неправильно встановив кут стабілізатора. Коли ж під час розбігу другий пілот зрозумів, що ніс піднімається з великими труднощами, то він повинен був перервати зліт[en], проте цього не робив, поки не стало надто пізно.
Неабияк катастрофі сприяли коротка смуга в аеропорту, близьке розташування від її торця (118 метрів) будівлі локатора, а також спекотна погода в момент зльоту (значне зниження підіймальної сили).