Катаро (вино)
«Катаро» "Domaine Avetissyan", торгова марка вірменського вина, яке вироблялося в Арцаху із винограду. Серед видів існує червоне, біле та рожеве вино.[1]
Завод розташовувався у селі Тох Гадрутського району, яке під час Другої карабаської війни перейшло під контроль Азербайджану[1].
Історія ред.
Засновники фабрики Аветисяни займамаються виноградарством з 20-х років минулого століття, а сад був заснований на згадку про династію виноградарів. Григорій Аветисян та члени його родини брали участь у розробці проекту, виноробні та винограднику. Консультації з французьким експертом з виноградарства Жулем Лалуном[2]. У 2010 році відроджено виробництво вина, яке згодом також експортувалося.[3]
Виноградник ред.
Виноградник знаходився в селі Тох Гадрутського району НКР, на висоті 740-780 метрів над рівнем моря [4]. Виноградник був висаджений на південних схилах, де ґрунт переважно глинистий. Зима м’яка (рідко досягає -18 °C). Щільність посадки - 1650 винограду/га, планувалося створити сад із більшою щільністю, до 5000 винограду/га. Для винограднику було обрано 80 найкращих чагарників. Французький виноградар Жульєн Лалу вибрав спеціальний оптимальний пульс для цього типу.
Винзавод ред.
Червоне вино Катаро виготовлялося у власній виноробні. Виноград збирали як традиційний вірменський урожай, бродіння проходило в бочках з нержавіючої сталі, при контрольованій температурі. Для зберігання вина використовували бочки з карабаського дуба. Щороку "Катаро" виробляв близько 60-100 тис. пляшок вина.
Червоний Катаро ред.
Червоне вино Катаро отримували із сорту Хндогні (100%), зібраного з виноградників неподалік села Тох Гадрутського району. Вино прозоре темно-червоне. Його обробляли у виноробні села Тох, зберігали в нержавіючих цистернах при спеціальній температурі.
Червоного Катаро Reserve ред.
Червоне вино Reserve також отримували із сорту Хндогні (100%). Зберігалося у бочках з карабаського дуба 12 місяців, додатково зберігалося у коробках при температурному режимі 14-16 °С.
Зовнішні посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ а б «Կատարո» գինեգործարանի գյուղը մնացել է թշնամու տիրապետության տակ. mediamax․am. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 28 травня 2021.
- ↑ Армянские вина. Артур Саркисян. 2017. с. 160—164.
- ↑ Козак Т., Магазова А. Невизнані історії. Подорож у самопроголошену реальність Вірменії, Азербайджану, Грузії і Молдови. — Київ : Темпора, 2021. — 272 с. — ISBN 978-617-569-517-3 — с. 41-42.
- ↑ «ԿԱՏԱՐՈ». ԱՐՑԱԽՅԱՆ ԳԻՆՈւ ՎԱՆԱԿԱՆ ՀՄԱՅՔԸ. Ճամփորդ. Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 28 травня 2021.