Гадрутський район (вірм. Հադրութի շրջան) — колишня адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Адміністративний центр — Гадрут.

Гадрутський район

Հադրութի շրջան

Районний центр Гадрут
Найбільше місто Гадрут
Країна Нагірно-Карабаська Республіка
Офіційна мова вірменська
Населення
 - повне 12 200[1]
 - густота 6.40
Площа
 - повна 1 877 км²
Часовий пояс UTC+4
Дата ліквідації листопад 2020
Вебсайт gov.nkr.am/hy/regions/details/51/

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гадрутський район

Географія ред.

На північному сході межував з Мартунинським районом, на півночі з Аскеранським районом, на північному заході з Шушинським районом, на заході і південному заході з Кашатазьким районом, на півдні з Іраном та на сході з Азербайджаном.

Район був розташований на південному сході Нагірно-Карабаської Республіки. Найбільшою річкою була Аракс, яка проходить по ірано-нагірно-карабаському кордону. Серед інших річок слід зазначити Хачгетік, Покр Акарі, Інджа, Срінг, Джракн, Тхут, Тумі, Ішханагет та Амарас.

Історія ред.

В ході бойових дій в Нагірному Карабахі Азербайджан зміг повернути всю територію Гадрутського району під свій контроль

Транспорт ред.

Автомобільний ред.

Гадрутський район має лише одну високоякісну трасу: Гадрут — Степанакерт. Цей відрізок є південною частиною нової траси «Північ-південь», що була побудована за кошти вірменської діаспори, яка перетинає Нагірний Карабах з півночі (Мартакерт) на південь (Гадрут) і яка поєднує регіон зі столицею.

Залізничний ред.

На півдні району проходить залізнична гілка Міджнаван — Горадіз, яка остаточно припинила своє функціонування з 1993 року. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.

Населення ред.

За переписом, проведеним у НКР в 2005 році, в районі проживали 12005 осіб, а станом на 2009 рік, в районі проживали близько 12300 осіб.

Пам'ятники історії та архітектури ред.

 
Азоська печера

та інші

Примітки ред.

  1. Перепис населення НКР 2007 року[недоступне посилання]