Карін (ашхар)

ашхар Великої Вірменії

Карін (вірм. Կարին, також «Висока Вірменія»; Бардзр Айк, вірм. Բարձր Հայք; у греко-римських авторів «Каренітида») — ашхар (область) Великої Вірменії. Розташовувалася на заході, в районі міста Ерзурум.

Карін
Країна Standard of the Artaxiad dynasty.svg Велика Вірменія

ІсторіяРедагувати

Територія ашхару (області) Бардзр Айк (Висока Вірменія) у II-му і в першій чверті I тисячоліття до н. е. входила до складу стародавньої арійської (індо-європейської) держави Хаяса[ru] і була населена племенами хаяса-ацці. Потім ця область входила до складу царства Мала Вірменія, що виникло в останній чверті VII століття до н.е. і проіснувало з перервами до кінця I століття н. е., коли, після скасування римським імператором Веспасіаном, воно було перетворене на римську провінцію. Більша ж частина Барцр Хайку була приєднана до Великої Вірменії на початку II ст. до н. е. Арташесом I[1].

ОписРедагувати

Площа Високої Вірменії становила 23 860 км2[2]. Найбільші міста Карін (у візантійців Феодосіополь), Єрзнка. Вірменський географ VII століття Ананія Ширакаці описує провінцію так[3]:

  Висока Вірменія охоплює 9 областей: 1. Даранагі, 2. Ар'юц, 3. Мендзур, 4. Єкегеац, 5. Мананагі, 6. Дерджан, 7. Спер, 8. Шатгомк, 9. Карін. Ця Вірменія, відповідно до своєї назви, справді вища від всіх земель, бо від неї течуть ріки на всі чотири боки. В ній 3 гори, багато дичини і придатних (у їжу) птахів, теплі води, соляні копальні, достаток у всьому і місто Феодосіополь.  

Внаслідок розділення Вірменії 387 року відійшла до Римської (потім Східної Римської) імперії, після чого головне місто перейменували на честь імператора Феодосія Великого, який правив тоді.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Страбон. География, XI, XIV, 5
  2. Երեմյան Ս. Տ. Армения по «Ашхарацуйц»-у (Армянской географии VII века): Опыт реконструкции армянской карты VII века на современной картографической основе = Հայաստանը ըստ «Աշխարհացոյց»-ի (Փորձ VII դարի հայկական քարտեզի վերակազմության ժամանակակից քարտեզագրական հիմքի վրա). — Երևան, 1963.
  3. Мовсес Хоренаци. Армянская география VII века по Р. Х. (приписывавшаяся Моисею Хоренскому) / Текст и пер. с присовокуплением карт и объясн. прим. изд. К.П. Патканов. — СПб., 1877.

ПосиланняРедагувати

Карта провінції [Архівовано 24 листопада 2019 у Wayback Machine.].