Ерзінджан (тур. Erzincan, вірм. Երզնկա, латиніз. Yerznka) — місто та адміністративний центр ілу (області) Туреччини Ерзінджан у східній Анатолії. Колишня назва Ерзнка Місто відоме сиром під назвою Tulum Peyniri.

Ерзінджан
тур. Erzincan
вірм. Երզնկա
Основні дані
39°44′47″ пн. ш. 39°29′29″ сх. д. / 39.74638888891677624° пн. ш. 39.49138888891677368° сх. д. / 39.74638888891677624; 39.49138888891677368Координати: 39°44′47″ пн. ш. 39°29′29″ сх. д. / 39.74638888891677624° пн. ш. 39.49138888891677368° сх. д. / 39.74638888891677624; 39.49138888891677368
Країна Туреччина Туреччина
Регіон Ерзінджан
Столиця для Ерзінджан (іл (адмінодиниця, провінція Туреччини))
Площа 997 км²
Населення 107 175 (2000)
Висота НРМ 1 185  м
Телефонний код (+90) 446
Часовий пояс +2
Номери автомобілів 24
GeoNames 315373
OSM r1754243  ·R
Поштові індекси 24x xxx
Міська влада
Мер міста Юксель Шакір
Вебсайт www.erzincan-bel.tr
Мапа
Мапа
Ерзінджан. Карта розташування: Туреччина
Ерзінджан
Ерзінджан
Ерзінджан (Туреччина)


CMNS: Ерзінджан у Вікісховищі

Географія

ред.

Сусідніми містами є Ерзурум, Сівас, Тунджелі, Бінгель, Елязиг, Малатья, Гюмюшхане, Байбурт і Гіресун. Місто розташоване на висоті 1185 метрів над рівнем моря. Населення становить 107 175 чоловік (2000).

Ерзінджан розташований у сейсмічно активній зоні і за свою історію не раз переживав важкі землетруси. Тут протягом останніх 800 років відбулося понад 25 руйнівних землетрусів. І, як говорили греки, ' людина повинна мати терпіння вірмен, щоб двадцять разів будувати Ерзнка. Про один з землетрусів в Ерзнка, у 1482 році Леонардо да Вінчі у своєму листі розповів наміснику Сирії: Став очевидцем лиха, чия руйнівна міць може бути потрясінням не лише для тебе, але і для всього світу. Мова йде про стихії, яка забрала тоді 30 тисяч людських життів.[1] Останній з таких великих землетрусів стався 26 грудня 1939. Тоді загинуло близько 39 тисяч осіб. Останній землетрус було зафіксовано 13 березня 1992.

Історія

ред.

У 1916 році російська армія перемогла третю турецьку армію в Ерзінджанській битві. До вірменського геноциду на початку XX століття більшу частину населення становили вірмени[2].

Пам'ятки

ред.
  • Гарячі джерела: Ерзінджан і Екшісу
  • Фортеці: Ерзінджан, Кемах, Шірінлі
  • Церкви: Мер'єм Ани (Св. Діви Марії), Іси Воріча і Ванк
  • Мечеть: Гюлабі бея
  • Усипальниці: Тугай Хатун, Мелік Газі, Бехрамі Шах, Гюльджю Баба і Мама Хатун
  • Бані: Бек, Чадирджі, Гюлабі Бек
  • Караван-сарай: Мама Хатун
  • Міст: Кетюр.

Відомі уродженці

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Армен Асатрян, молодший науковий співробітник Інституту геології НАН РА « рзнка відбудовувався 20 разів». Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 11 вересня 2012.
  2. World War I: A Student Encyclopedia by John SD Eisenhower (Foreword), Spencer Tucker, Priscilla Mary Roberts (Ed.s)

Посилання

ред.