Ерзінджан
Ерзінджан (тур. Erzincan, вірм. Երզնկա, латиніз. Yerznka) — місто та адміністративний центр ілу (області) Туреччини Ерзінджан у східній Анатолії. Колишня назва Ерзнка Місто відоме сиром під назвою Tulum Peyniri.
Ерзінджан тур. Erzincan вірм. Երզնկա | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
39°44′47″ пн. ш. 39°29′29″ сх. д. / 39.74638888891677624° пн. ш. 39.49138888891677368° сх. д.Координати: 39°44′47″ пн. ш. 39°29′29″ сх. д. / 39.74638888891677624° пн. ш. 39.49138888891677368° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
Регіон | Ерзінджан | |||
Столиця для | Ерзінджан (іл (адмінодиниця, провінція Туреччини)) | |||
Площа | 997 км² | |||
Населення | 107 175 (2000) | |||
Висота НРМ | 1 185 м | |||
Телефонний код | (+90) 446 | |||
Часовий пояс | +2 | |||
Номери автомобілів | 24 | |||
GeoNames | 315373 | |||
OSM | r1754243 ·R | |||
Поштові індекси | 24x xxx | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Юксель Шакір | |||
Вебсайт | www.erzincan-bel.tr | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Ерзінджан у Вікісховищі |
Географія
ред.Сусідніми містами є Ерзурум, Сівас, Тунджелі, Бінгель, Елязиг, Малатья, Гюмюшхане, Байбурт і Гіресун. Місто розташоване на висоті 1185 метрів над рівнем моря. Населення становить 107 175 чоловік (2000).
Ерзінджан розташований у сейсмічно активній зоні і за свою історію не раз переживав важкі землетруси. Тут протягом останніх 800 років відбулося понад 25 руйнівних землетрусів. І, як говорили греки, ' людина повинна мати терпіння вірмен, щоб двадцять разів будувати Ерзнка. Про один з землетрусів в Ерзнка, у 1482 році Леонардо да Вінчі у своєму листі розповів наміснику Сирії: Став очевидцем лиха, чия руйнівна міць може бути потрясінням не лише для тебе, але і для всього світу. Мова йде про стихії, яка забрала тоді 30 тисяч людських життів.[1] Останній з таких великих землетрусів стався 26 грудня 1939. Тоді загинуло близько 39 тисяч осіб. Останній землетрус було зафіксовано 13 березня 1992.
Історія
ред.У 1916 році російська армія перемогла третю турецьку армію в Ерзінджанській битві. До вірменського геноциду на початку XX століття більшу частину населення становили вірмени[2].
Пам'ятки
ред.- Гарячі джерела: Ерзінджан і Екшісу
- Фортеці: Ерзінджан, Кемах, Шірінлі
- Церкви: Мер'єм Ани (Св. Діви Марії), Іси Воріча і Ванк
- Мечеть: Гюлабі бея
- Усипальниці: Тугай Хатун, Мелік Газі, Бехрамі Шах, Гюльджю Баба і Мама Хатун
- Бані: Бек, Чадирджі, Гюлабі Бек
- Караван-сарай: Мама Хатун
- Міст: Кетюр.
Відомі уродженці
ред.- Костандін Ерзнкаці (рід 1250 — початок XIV століття) — вірменський поет
- Мхитар Ерзнкаці — вірменський письменник XIV століття, написав плач на смерть Костандіна Ерзнкаці
- Ованес Ерзнкаці (близько 1230–1293) — вірменський учений, поет і філософ.
- Согомон Тейлірян — вірменський месник, який застрелив одного з головних організаторів Геноциду вірмен Талаата-пашу.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Армен Асатрян, молодший науковий співробітник Інституту геології НАН РА « рзнка відбудовувався 20 разів». Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 11 вересня 2012.
- ↑ World War I: A Student Encyclopedia by John SD Eisenhower (Foreword), Spencer Tucker, Priscilla Mary Roberts (Ed.s)
Посилання
ред.- Сайт мера Ерзінджан [Архівовано 14 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт міської влади[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття про Туреччину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |