Відкрити головне меню
Картопляна хвороба хліба

Картопляна хвороба хліба («тягуча» хвороба) — одне з найпоширеніших захворювань хліба, спричиняється спорами картопляної (сінної) палички, які потрапляють у хліб разом з борошном. Ці спори гинуть тільки при температурі 130 °С. Найбільшого розвитку ці мікроорганізми досягають при 35 — 40 °С. Хвороба проявляється після 10 год зберігання при температурі 30-40 °С. Тому хвороба найчастіше проявляється в літній період.

За сприятливих умовах спори картопляної палички під час зберігання хліба проростають, а бактеріальні клітини, що утворюються, своїми амілолітичними й протеолітичними ферментами розкладають крохмаль і білки хліба. Крохмаль перетворюється в декстрини, а білки — в амінокислоти, пептони й аміди. Накопичення продуктів розпаду речовин, особливо білків, надає м'якушці різкого, неприємного специфічного запаху і смаку. Хліб, заражений картопляною хворобою, може накопичувати отруйні речовини, тому в їжу не використовують.

Картопляною хворобою заражається в основному пшеничний хліб, особливо більшої маси. Прискорюють цей процес низька кислотність та підвищена вологість виробів.

Для запобігання хворобі використовують такі заходи:

  • швидке охолодження хліба;
  • зберігання хліб у сухому, прохолодному приміщенні (при температурі нижче 16 °С хвороба не розвивається);
  • вилучення зараженого хліба з партії;
  • підвищення кислотності хліба;
  • випікання хлібин меншої маси;
  • своєчасна дезінфекція (оцтовою кислотою) місць зберігання та транспортування хліба.

ДжерелаРедагувати

  • Ільїна С. Б., Журба Т. С. Контролінг процесів господарської діяльності на підприємствах харчової промисловості. — Навчальний посібник. — К.: "Видавничий дім «Професіонал», 2008. — 592 с.