Відкрити головне меню

Карпоспори (від гр.karpós — плід і sporá — посів, сім'я) — спори, що утворюються із заплідненої яйцеклітини в червоних водоростей і дають початок новій рослині.

Представляють собою голі, позбавлені джгутиків клітини, нерухомі чи злегка помітні амебоїдні рухи. Перед початком проростання карпоспори вкриваються оболонкою.[1]

Утворення карпоспор може відбуватися трьома основними шляхами, які обумовлюють три основні плани будови карпоспорофіта:

  • У найпростішому випадку зигота одразу починає ділитися, утворюючи карпоспори безпосередньо у карпогоні. В цьому варіанті карпоспорофіт дуже простий і представлений карпогоном з карпоспорами.
  • При складнішому варіанті від карпогону відростають диплоїдні нитки із зиготичними ядрами — гонімобластами. далі клітини таких гонімобластів перетворюються на карпоспори. Тут покоління карпоспорофіта представляють карпогон, гонімобласти та карпоспори.
  • Третій варіант найскладніший: карпогон із заплідненою яйцеклітиною зливається з ауксилярною клітиною і утворює гетерокаріотичну (різноядерну) клітину злиття. Остання містить одне або кілька власних гаплоїдних «гаметофітних» ядер та диплоїдне зиготичне ядро, що потрапило у клітину злиття із заплідненого карпогону. Диплоїдне ядро кілька разів мітотично ділиться, дочірні ядра мігрують у периферичні випини клітини злиття. Кожний випин відокремлюється перегородкою і пропростає в гонімобласт, клітини якого перетворюються на карпоспори. В цьому варіанті карпоспорофіт складається з карпогону, клітини злиття, ауксилярних клітин, гонімобластів та карпоспор[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)
  2. Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. — К.: Арістей, 2006. с. 149. ISBN 966-8458-67-2