Відкрити головне меню

Карпенко Аким Павлович

Яким Павлович Карпенко (17 вересня 1915(19150917) — 10 вересня 1974) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), у роки німецько-радянської війни штурман ескадрильї 5-го гвардійського авіаційного полку 50-ї авіаційної дивізії 6-го авіаційного корпусу авіації далекої дії.

Яким Павлович Карпенко
Народження 17 вересня 1915(1915-09-17)
Лоєв, Річицький повіт[d], Мінська губернія, Російська імперія
Смерть 10 вересня 1974(1974-09-10) (58 років)
м. Бендери, Молдова
Поховання Benderi - Бендери
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Авіація далекої дії
Роки служби 19331954
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Карпенко Аким Павлович у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народився 17 вересня 1915 року в селі Лоєв (нині смт, — центр Лоєвський району Гомельської області Білорусі) у родині робітника. Білорус. Закінчив 9 класів у Ленінграді, працював токарем у судо-механічній школі.

У РСЧА з 1933 року. Закінчив Ленінградську військову школу авіаційних техніків по озброєнню в 1936 році, Оренбурзьке авіаційне училище штурманів в 1940 і кіровабадські курси штурманів звен.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Штурман ескадрильї 5-го гвардійського авіаційного полку 50-ї авіаційної дивізії 6-го авіаційного корпусу авіації далекої дії гвардії майор А.Карпенко до липня 1943 року здійснив 266 бойових вильотів, знищивши 14 танків, 13 літаків противника на аеродромах і 4 в повітряних боях, 56 автомашин з військовим вантажем, 13 складів, 4 мости і переправи.

13 березня 1944 року А.Карпенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував службу у ВПС. У 1947 році закінчив вищі КУОС (курси удосконалення командного складу) при військовій авіаційній школі.

З 1954 року полковник Карпенко у запасі. Жив у м. Бендери Молдавської РСР. Помер 10 вересня 1974 року.

НагородиРедагувати

Нагороджений також орденом Леніна, 2-а орденами Червоного прапора, орденом Олександра Невського, Вітчизняної війни 1 ступеня, 2-а орденами Червоної Зірки.

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениздат, 1987 — стор. 630 (рос.)