Карл Керфф
Карл Керфф (нім. Karl Cerff; 12 березня 1907, Гайдельберг — 4 травня 1978, Карлсруе) — німецький державний діяч, обергебітсфюрер Гітлер'югенду, бригадефюрер СС. Один з керівників нацистської пропаганди.
| Карл Керфф | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Karl Cerff | |||||||||
| Народився |
12 березня 1907[1][2] Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецька імперія[1] | ||||||||
| Помер |
4 травня 1978[1] (71 рік) Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН[1] | ||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||
| Членство | СА | ||||||||
| Військове звання |
 Бригадефюрер СС | ||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3] | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Біографія ред.
В 1922 році вступив в СА. Після Пивного путчу відійшов від нацистів, але в 1925 року повернувся в СА, в 1926 році — в НСДАП (квиток №30 314). В 1928 році очолив Гітлер'югенд в Гайдельберзі. В 1932 році переведений в Імперське керівництво Гітлер'югенду, де очолив пресу, пропаганду і навчальну службу, в травні 1933 року — відділ R (молодіжна і шкільна політика). З 1934 року — уповноважений Імперського молодіжного керівництва в Імперському радіокерівництві. В 1938 році переведений в Імперське керівництво НСДАП, де очолив Головне управління культури. В 1939 році перевівся з СА в СС (посвідчення №323 782). В 1941 році пройшов військову підготовку. З 1942 року — керівник Головного управління Імперського керівництва пропаганди НСДАП. В 1944 році переведений в Імперське міністерство пропаганди і народної просвіти. Після закінчення Другої світової війни заснував гурток друзів «Берґгерберг», яке виступало за звільнення Рудольфа Гесса. Брав активну участь в неонацистському русі.
Звання ред.
- Оберфюрер СС (30 січня 1939)
- Унтерштурмфюрер резерву військ СС (30 січня 1942)
- Бригадефюрер СС (30 січня 1943)
- Мністерський директор (1944)
- Оберштурмфюрер резерву військ СС (9 листопада 1944)
Нагороди ред.
Бібліографія ред.
- Die Waffen-SS im Wehrmachtbericht, Munin Verlag, Osnabrück 1971
Література ред.
- Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7
- Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #1012557367 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ MAK
- ↑ Braunbuch: Kriegs- und Naziverbrecher in der Bundesrepublik: Staat, Wirtschaft, Armee, Verwaltung, Justiz, Wissenschaft — 1968.