Карл Евальд Гассе

німецький лікар

Карл Евальд Гассе (нім. Karl Ewald Hasse; 23 червня 1810, Дрезден — 26 вересня 1902, Ганновер) — німецький лікар, професор патології.

Карл Евальд Гассе
нім. Karl Ewald Hasse
Народився 23 червня 1810(1810-06-23)[1][2][…]
Дрезден, Королівство Саксонія[1]
Помер 26 вересня 1902(1902-09-26) (92 роки) або 19 вересня 1902(1902-09-19)[1][2] (92 роки)
Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Країна  Німеччина
 Швейцарія[4]
Діяльність лікар, викладач університету, патологоанатом, анатом
Alma mater Лейпцизький університет[5]
Заклад Лейпцизький університет
Геттінгенський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Цюрихський університет
Посада ректор
Відомі учні Вільгельм Вундт[5]
Аспіранти, докторанти Вільгельм Вундт
Членство Леопольдина

CMNS: Карл Евальд Гассе у Вікісховищі

Біографія ред.

Карл Евальд Гассе вивчав медицину в університетах Дрездена та Лейпцига. У 1833 отримав докторський ступінь. Крім того, був особистим лікарем графа Строганова. Після навчальних поїздок до Парижа та Відня Гассе повернувся до Лейпцигу. В 1836 захистився в Лейпцигу і став прозектором. У 1839 він став ад'юнкт-професором патологічної анатомії в Лейпцигу. У 1844 році він був призначений у Цюриху медичним директором кантональних лікарень та професором медичної клініки та патології. У 1846—1847 був ректором університету. У 1852 році він отримав звання професора спеціальної патології в медичній клініці в Гейдельберзі. Вільгельм Вундт був його помічником тут у 1856 році. У тому ж році Гассе вирушив до Геттінгена з такою ж посадою, де до 1878 року працював директором медичної клініки; його учнем був Роберт Кох. Після виходу на пенсію у 1880 році Карл Евальд Гассе переїхав до Хамельна, а потім до Ганновера.

Примітки ред.

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119135809 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Professorenkatalog der Universität Leipzig — 2006.
  4. SIKART — 2006.
  5. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання ред.