Карл-Людвіг Райн

Карл-Людвіг Райн (нім. Karl-Ludwig Rhein; 30 березня 1894, Вецлар — 27 березня 1988, Вецлар) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Карл-Людвіг Райн
нім. Karl-Ludwig Rhein
Народився	30 березня 1894(1894-03-30) Ветцлар, Німеччина
Помер	27 березня 1988(1988-03-27) (93 роки) Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син рантьє Карла Райна і його дружини Емілії, уродженої Гінкель. 7 листопада 1914 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 жовтня 1934 року — викладач піхотного училища Дрездена, з 1 січня 1935 року — військового училища Мюнхена. З 10 листопада 1938 року — командир 2-го батальйону 86-го моторизованого піхотного полку, з 13 січня по 7 травня 1940 року — 1-го батальйону 382-го піхотного полку, з 20 червня 1940 року — 452-го, з 15 жовтня 1940 по 21 січня 1943 року — 439-го піхотного полку, з 22 лютого 1943 по 1 січня 1944 і з 25 квітня 1944 року — 331-ї, з 1 серпня 1944 по 25 січня 1945 року — 295-ї піхотної дивізії. одночасно з 1 січня 1945 року — інспектор піхоти при начальнику озброєнь і командувачі запасних частин в Берліні. 8 травня 1945 року взятий в полон. В 1947 році звільнений.

Сім'я

Був двічі одружений.

Звання

• Доброволець (7 листопада 1914)
• Фанен-юнкер (11 лютого 1915)
• Фенріх (8 травня 1915)
• Лейтенант без патенту (2 вересня 1915)
  • 26 жовтня 1917 року отримав патент від 12 листопада 1914 року.
  • 1 липня 1922 року отримав новий патент від 1 грудня 1915 року.
• Оберлейтенант (1 квітня 1925)
• Гауптман (1 лютого 1932)
• Майор (1 березня 1936)
• Оберстлейтенант (1 червня 1939)
• Оберст (1 лютого 1942)
  • 28 червня 1942 року отримав патент від 1 лютого 1941 року.
• Генерал-майор (1 травня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 листопада 1943)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Німецький хрест в золоті (26 грудня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста (6 березня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Література

• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Scheibert, H., Die Träger des Deutschen Kreuzes in Gold (Das Heer), Podzun-Pallas Verlag, Friedberg, Germany, 1983

Посилання

• Біографічні дані. [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.]