Вікіпедія

Карл-Густав Северин

Карл-Густав Северин — релігійний діяч, — проповідник, пастор і місіонер — першопроходець від Церкви «Слово Життя» (Швеція, м. Упсала). Один з перших найбільш відомих місіонерів-засновників церков у колишньому Радянському Союзі. Соратник та помічник пастора церкви «Слово життя» Ульф Екман з м. Упсала, Швеція. Разом вони були першими священнослужителями Церков віри, які відвідали Радянський Союз. Побувавши в більш ніж 50- ти країнах світу проповідник Карл-Густав Северін проводить євангелізаційні крусейди по країнах СНД. Росія, Латвія, Естонія, Казахстан і, звичайно, Україні, знають його як авторитетного вчителя Біблії і проповідника.

Він добре знає звичаї, звички, проблеми, а також національний менталітет жителів цих країн.

Біографія ред.

Карл-Густав Северін народився в грудні 1953 року. Відучившись в 1983–1984 рр. в Біблійної школі м. Талса (США) він повернувся до Швеції, де і продовжив своє служіння Господу. Вперше він відчув Божий заклик для роботи в колишньому Радянському Союзі на конференції в Міннеаполісі, коли побачив у видінні російського пастора, який гаряче молився про те, щоб Господь послав робітників до Росії. Не залишившись байдужим до цього бачення, у березні 1985 Карл-Густав Северін перший раз перетнув кордон колишнього Радянського Союзу. Першим містом, який йому довелося побачити, був Ленінград (нинішній Санкт -Петербург) і відвідав служіння однієї з місцевих протестантських церков. Пастор церкві не дозволив йому молитися за людей з покладанням рук за присутніх, бо боявся переслідування з боку КДБ. Однак на цьому служінні був присутній пастор однієї з п'ятидесятницьких церков з Гатчини (Ленінградська облать). Він запросив Северина проповідувати у своїй Церкві і він погодився. Ця церква і стала першою церквою, в якій Северин К-Г почав служити.[1]

Сім'я Карла-Густава Северина живе у Швеції . Він одружений і має п'ятьох дітей — Андреас, Тереза , Даніель, Пернілла, Натанаель.

Рідна церква ред.

Церква «Слово життя» в Уппсалі, Швеція, заснована пастором і теологом Ульфом Екманом 24 травня 1983 року[2] . Сам Ульф Екман керував церквою як головний пастор до 2000, коли він склав з себе цей пост і передав його Роберту Еку, зосередився разом з К-Г. Северином в області розширення міжнародного впливу церкви «Слово життя» зокрема і протестантизму в цілому. Церква є представником поміркованого харизматичного руху. Материнська церква «Слово життя» в м. Упсала, Швеція, надає автономію помісним церквам. В містах, важливих для церкви з точки зору стратегічного розвитку, засновуються великі помісні церкви, які розвивають різноманітну діяльність і мають ряд освітніх програм. Ці церкви мають статус «центрів» «Слова життя»:

У Росії церкви « Слово життя» юридично об'єднані в "Асоціацію Християн Віри Євангельської "Церкви віри""[6] Президент асоціації церков в Росії Маттс-Ола Ісхоел . Асоціація об'єднує близько 250 церков (за власними даними) і входить до Російський об'єднаний Союз християн віри євангельської (п'ятидесятників) РОСХВЄ, старший єпископ — С. В. Ряховський. Головна організація асоціації — Московська церква «Слово життя»[7] об'єднує, за власними даними, близько 4000 членів і розташовується за адресою Москва, вул. Павла Корчагіна, буд. 2.

Початок служіння у колишньому СРСР ред.

К-Г Северин став регулярно приїжджати в одну з невеликих церков з Гатчини (Ленінградська облать), де проповідував основи вчення віри. Для віруючих Радянського Союзу це вчення було новим і викликало інтерес так, що іноді служіння починалися в 11 годин і закінчувалися в 19 . Саме в цей час пастора Шведської Церкви "Слово Життя " налагоджують контакти з кількома людьми в колишньому Радянському Союзі, які стануть у майбутньому лідерами Руху Віри на території Радянського Союзу. Це були — Руслан Белосевіч, Альберт Тюрнпу (Векслер), Михайло Котов, Максим Максимов та Олексій Лєдяєв. У Росії першим і основним центром розвитку є Московська церква «Слово життя», проголошена Ульфом Екманом 10 вересня 1995[8]. Деякі великі помісні церкви «Слово життя» в Росії розташовані: в Самарі[9], в Челябінську[10], в Калінінграді https://web.archive.org/web/20161112051808/http://wolbalt.ru/[11][уточнити], в Іркутську http://wolirk.ru [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.][12], у Ростові-на-Дону http://wolros.ru [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.][13], в Красноярске https://web.archive.org/web/20161021212905/http://wolkrs.org/[14], в Калузі http://nebesnaya7.com [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.][15], в Улан-Уде http://woluu.ru [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.][16], в Сочі https://web.archive.org/web/20141219022246/http://wolsochi.org/[17]в Пятигорске[18], у Владикавказі[19], у Влаидвостоці http://www.woldv.org/ [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] [20]

Сучасне служіння ред.

На сьогодні навряд чи можна знайти багато людей, подібних Карлу-Густаву Северину, які віддали людям за «залізною завісою» стільки любові, тепла, молитов і серцевої доброти. Він неодноразово перетинав неозорі простори колишнього Радянського Союзу із заходу на схід і з півдня на північ.

Зізнаючись у своїй любові до народів колишнього Радянського Союзу, він написав книгу "Народ, який викрав наші серця", в якій описав історію початку і становлення протестантських церков в Росії, Україні і в інших пострадянських державах.[21].

Служіння в Україні ред.

Наприкінці 80-х років Україна зазнала значних змін у духовній сфері, які обумовили потребу у заповнені так званого «духовного вакууму» та посиленні впливу християнства на суспільство. В цей час духовні пошуки багатьох вітчизняних баптистів та п'ятидесятників призвели до приєднання їх до харизматичного руху. Значний вплив на формування і розвиток харизматичного руху як в Україні взагалі, так і на Донбасі зокрема, зробили служителі церкви «Слово Життя» з м. Упсала (Швеція) Ульф Екман та Карл-Густав Северин. В результаті 1 травня 1990 р. у м. Донецьку була офіційно зареєстрована помісна церква "Слово Життя",[22] яка стала на більше ніж два десятиліття центром служіння Ульфа Екмана та Карл-Густава Северина в Україні.

Примітки ред.

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ «ММ Міжнародна Місія» 2/2009 стор 17 (Уч. № ПІ № ФС77 — 27037 в реєстрі Роскомнагляду РФ) // Офіційний сайт Роскомнагляду РФ (розділ [ http://www.rsoc.ru/mass-communications/reestr/media/?id=252182&page Реєстри => Перелік найменувань зареєстрованих ЗМІ ]) ім'я = autogenerated1 > [ http://lobc.se/en/topics/ [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.] Теми — Livets Ord Bibelcenter ]
  3. ↑ Біблійний центр " Слово життя " (Росія, Москва] (Уч. № 7711010455 в реєстрі МЮ РФ) // Офіційний сайт Міністерства юстиції РФ (розділ [ HTTP :// unro.minjust.ru / NKOs.aspx Про діяльність некомерційних організацій ])
  4. ↑ "ММ Міжнародна Місія " 2 /2011 стор 24 (Уч. № ПІ № ФС77 — 27037 в реєстрі Роскомнагляду РФ) // Офіційний сайт Роскомнагляду РФ (розділ [ http://www.rsoc.ru/mass-communications/reestr/media/?id=252182&page Реєстри => Перелік найменувань зареєстрованих ЗМІ ])
  5. ↑ http://wolsib.ru [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] Центр « Слово життя» у Нижньовартовську (Уч. № 8611010007 в реєстрі МЮ РФ) // Офіційний сайт Міністерства юстиції РФ (розділ [ http://unro.minjust.ru [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / NKOs.aspx Про діяльність некомерційних організацій ])
  6. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ReferenceB не вказано текст
  7. ↑ Церква "Слово життя" в Москві (Уч. № 7711010455 в реєстрі МЮ РФ) // Офіційний сайт Міністерства юстиції РФ (розділ [ http://unro.minjust.ru/ [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] NKOs.aspx Про діяльність некомерційних організацій ])
  8. ↑ "Про життя «Слова життя» вересень- листопад 2012 стор 4 (Журнал московської церкви «Слово життя») (Уч. № ПІ № ФС77 — 32848 в реєстрі Роскомнагляду) // Офіційний сайт Роскомнагляду РФ (розділ [ http://www.rsoc.ru/mass-communications/reestr/media/ [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.] ? ID = 226339 & сторінка = Реєстри > Перелік найменувань зареєстрованих ЗМІ ])
  9. ↑ http://wolsam.org [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.] Церковь «Слово жизни» в Самаре (Уч. № 6311010165 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  10. ↑ http://nl74.ru [Архівовано 2 грудня 2018 у Wayback Machine.] Церковь «Новая Жизнь» в Челябинске (Уч. № 7411010040 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  11. ↑ Церковь «Слово жизни» в Калининграде]
  12. ↑ Церковь «Слово жизни» в Иркутске (Уч. № 3811010177 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  13. ↑ [Церковь «Слово жизни» в Ростов-на-Дону]
  14. ↑ Церковь «Слово жизни» в Красноярске (Уч. № 2411010235 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  15. ↑ Церковь «Слово жизни» в Калуге (Уч. № 4011010071 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  16. ↑ Церковь «Слово жизни» в Улан-Удэ (Уч. № 0411010137 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  17. ↑ Церковь «Слово жизни» в Сочи (Уч. № 2311010522 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  18. ↑ Центр «Слово жизни» (Уч. № 2611010512 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  19. ↑ Центр «Слово Жизни» во Владикавказе (Уч. № 1511010054 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  20. ↑ Церковь «Слово жизни» Владивосток (Уч. № 2511010344 в реестре МЮ РФ) // Официальный сайт Министерства юстиции РФ (раздел О деятельности некоммерческих организаций [Архівовано 11 квітня 2013 у Wayback Machine.])
  21. ↑ Северин, Карл-Густав Народ, який викрав наші серця // «Видавництво Слово життя», М. 2003 ISBN 5-94324-023-3
  22. ↑ Офіційний сайт Української Християнської Євангельської Церкви. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 27 жовтня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл-Густав_Северин&oldid=40879397