Каретний провулок (Одеса)
Каре́тний прову́лок — вулиця в історичній частині міста Одеса, Приморський район.
Каретний провулок Україна | |
|---|---|
.jpg) Каретний 2: прибутковий будинок Молчанової | |
| Населений пункт | Приморський район |
| Місцевість | Історичний центр Одеси |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви | провулок Попова |
| Перша згадка | 1856 |
| Серія | вулиці Одеси |
| Інші топоніми | Каретний провулокd |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 340 ± 10 м |
| Координати | 46°28′53″ пн. ш. 30°43′21″ сх. д. / 46.48138888891677567° пн. ш. 30.72250000002777881° сх. д.Координати: 46°28′53″ пн. ш. 30°43′21″ сх. д. / 46.48138888891677567° пн. ш. 30.72250000002777881° сх. д. |
| Поштові індекси | 65020, 65023 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| З'єднання | Льва Толстого провулок Топольського |
| Перетин | Лютеранський провулок |
| Інфраструктура | |
| Навчальні заклади | Школа № 107, Академія зв'язку ім. Попова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2460032 ·R |
| Мапа | |
 | |
 Каретний провулок у Вікісховищі | |
Протяжність близько 340 м (два квартали), із південного сходу на північний захід від вулиці Льва Толстого до провулка Топольського. Рух двосторонній, покриття проїзджої частини — асфальт.
Забудова переважно 2–4 поверхова рубежів XIX—XX століття.
Поштові індекси Укрпошти — 65020, 65023.
- Сусідні вулиці
Історія
ред.Виник на території південної німецької слободи.
Назву провулка дано через майстрів каретних справ, які жили тут в перші роки заснування Одеси. Відомий Іван Христинович Плейс, мав майстерню на цій вулиці. Але вже до рубежу XVIII—XIX століть таких майстрів тут практично не залишилося[1].
У 1930-ті роки будинок № 27 на вулиці був реконструйований, йому надбудували третій і четвертий поверх, тут розмістився Інститут інженерів зв'язку, нині — Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку.
Розміщення на вулиці освітнього закладу такого профілю послужило підставою до перейменування провулка на честь російського вченого О. С. Попова, — провулок носив його ім'я від 1959 до 1995 року.
Забудова
ред.- 1 — Школа № 107 (на розі вулиці Л. Толстого).
- 2 — Прибутковий будинок Молчанової, 1914 р.
…
- 23 — Житловий комплекс «На Каретному».
Пам'ятки
ред.Будинок № 8 — Прибутковий будинок П. Ткаченка.
Відомі жителі
ред.Будинок № 1 — художник Геннадій Олександрович Ладиженський
Будинок № 14 — архітектор Микола Гружевський
Будинок № 15 — художник Олександр Миколайович Стіліануді, один із засновників Товариства південноросійських художників, його постійний секретар (меморіальна дошка)[2].
Примітки
ред.- ↑ Каретный переулок. obodesse.at.ua (рос.). 11.03.2012. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- ↑ Стилиануди Александр Николаевич (1868—1948) — художник. odessa-memory.info. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
Посилання
ред.- Одеса, Каретний провулок. Перелік будівель. photobuildings.com. Архів оригіналу за 2 травня 2021.
- Ю. Парамонов (11.03.2012). Каретный переулок. obodesse.at.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021.
- ОДЕССКИЕ УЛИЦЫ — старые и новые названия, описание. odportal.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021.
- Где идем? Каретный переулок [Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про Одесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про вулицю в Україні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |