Карел Пік (есперантист)

Карел Пік (есп. Karolo Piĉ, 6 грудня 1920 — 15 серпня 1995) — чеський есперантист[2][3][4][5], член Академії есперанто[6], поет і письменник коротких оповідань, есе та романів мовою есперанто[7][8][9][10][11][12].

Карел Пік
чеськ. Karel Píč
Народився 6 грудня 1920(1920-12-06)[1]
Літомишль, Світави[1]
Помер 15 серпня 1995(1995-08-15)[1] (74 роки)
Літомишль, Світави
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Країна Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина
Flag of the Czech Republic.svg Чехія
Діяльність есперантист, перекладач, поет, письменник
Мова творів есперанто[1] і чеська[1]
Членство Академія есперанто
Нагороди

Творча та наукова діяльністьРедагувати

Карел Пік був відомим і впливовим автором творів мовою есперанто[13][14]. Він ввів і використовував в мові безліч неологізмів, частина з яких були спірними[15]. Крім неологізмів, К. Пік був відомий своїм експериментальним використанням мови есперанто. Деякі есперантисти вважають, що він зайшов настільки далеко в своїх експериментах, що замість есперанто використовував якусь іншу, придуману ним мову.

Найвідоміша праця К. Піка, що висвітлює його лінгвістичні експерименти[16], це напівавтобіографічний роман La Litomiŝla tombejo (Кладовище в Літомишлі, 1981). На цьому кладовищі в його рідному місті Літомишль похований і він сам. На його надгробному пам'ятнику написано чеськими словами «Esperantský spisovatel» («Есперанто-письменник»).

Письменник, поет і перекладач мовою есперанто, шотландець Вільям Ольд включив роман Піка до переліку класичних творів на есперанто[17].

ПублікаціїРедагувати

  • Короткі історії
    • Ekkrioj de Georgino
    • Fabeloj el transe
    • La Davida harpo
    • Aboco
    • Angoro
  • Новели
    • La Litomiŝla tombejo
    • Ordeno de verkistoj
    • Mistero de tri unuoj
    • La Bermuda triangulo (Бермудський трикутник)
    • Klaĉejo
  • Статті
    • La granda superstiĉo
  • Есе
    • Kritiko kaj recenzistiko en Esperanto
    • La interna vivo de Esperanto
    • Esperantaj neologismoj (Неологізми есперанто, Esperantista 1949 pp. 57, 65)

ЛітератураРедагувати

  • «Prefere karoli picxe ol paroli kicxe», Jorge Camacho
  • Pri La Litomisxla tombejo vidu Sten Johansson, Bohemia amoro: Karolo Picx kaj Eli Urbanová 2005
  • Pri homoj kaj verkoj. Eseoj pri la Esperanto-kulturo . UEA. Rotterdam. 2012. 143 pagxoj. Pagxoj 95-112
  • Vlastimil Novobilský: Skizo pri la Esperanta literaturo, p. 57, eldonis Esperanto-junularo ĉe Domo de Kulturo en Opava (1956)
  • S. Kamarýt: Historio de La Esperanto-movado en Ĉeĥoslovakio, p. 111, ĈEA 1982
  • Alfonso Pechan: Gvidlibro por supera ekzameno, p. 155, Budapest 1966.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. Esperanto Wikimania in Svitavy | Esperanto Language Blog. Архів оригіналу за 17 грудня 2011. Процитовано 13 квітня 2020. 
  3. Karolo Piĉ. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 13 квітня 2020. 
  4. Radio Prague — A look at the Czech Esperanto movement. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 13 квітня 2020. 
  5. page 185. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2020. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 13 квітня 2020. 
  7. UEA.ORG: Katalogo. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 13 квітня 2020. 
  8. «Concise Encyclopedia of the Original Literature of Esperanto» page 617
  9. Beletra Almanako 10 (Ba10 — Literaturo En Esperanto) — Page 41
  10. Reinhard Haupenthal: Bibliographie seiner Veröffentlichungen .
  11. Stilfiguroj En La Poezio de Esperanto — Page 13
  12. Esperanto: language, literature, and community — Page 165
  13. Five Periods of Esperanto Literature. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 13 квітня 2020. 
  14. Subjects. The British Library. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 13 квітня 2020. 
  15. Архивированная копия. Архів оригіналу за 9 липня 2010. Процитовано 16 листопада 2010. 
  16. Архивированная копия. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 18 вересня 2007. 
  17. The list of «Esperanto Classics» compiled by William Auld | Esperanto-USA. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016. 

ПосиланняРедагувати