Карбовничий Василь Артемович

Василь Артемович Карбовничий (нар. 28 серпня 1912(19120828), місто Суми Харківської губернії, тепер Сумської області — 17 жовтня 1968, місто Суми) — український радянський діяч, інженер, 2-й секретар Сумського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.

Карбовничий Василь Артемович
Народився	28 серпня 1912(1912-08-28) місто Суми Харківської губернії
Помер	17 жовтня 1968(1968-10-17) (56 років) місто Суми
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився у родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1926 році учнем тесляра на Сумському Червонозоряному рафінадному заводі. З 1929 року працював підручним слюсаря на будівництві теплоелектроцентралі Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе.

З 1930 року — фрезерувальник Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе і одночасно навчався у Сумському вечірньому інституті хімічного машинобудування. У 1934 році закінчив інститут і здобув спеціальність інженер-конструктор.

У 1934—1941 роках — технік-технолог, інженер-технолог, старший інженер-технолог Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе.

Під час німецько-радянської війни у вересні 1941 року разом із заводом був евакуйований у східні райони СРСР. У 1941—1945 роках — старший інженер відділу головного технолога оборонного заводу імені Колющенка міста Челябінська Челябінської області РРФСР.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1945—1950 роках — головний технолог Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе. У 1950—1952 р. — секретар партійного комітету КП(б)У Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе.

У 1952—1954 роках — директор Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе.

У лютому 1954 — грудні 1955 року — 2-й секретар Сумського обласного комітету КПУ.

У 1955—1956 роках — слухач Вищої партійної школи.

У 1956 — січні 1963 року — секретар Сумського обласного комітету КПУ.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Сумського промислового обласного комітету КПУ.

У грудні 1964 — жовтні 1968 року — перший директор Всесоюзного науково-дослідного технологічно­го інституту хімічного, насос­но-компресорного і арматурного машинобудування (НДІтехмаш) у місті Сумах.

Нагороди

• лауреат Сталінської премії (1952)
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени Знак Пошани
• медалі

Джерела

• Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991 [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• [1] (рос.)