Каплиця Перуцці
Каплиця Перуцці (італ. Cappella Peruzzi) — каплиця в церкві Санта Кроче у місті Флоренція, стінописи якої створив уславлений художник Джотто.
| Каплиця Перуцци Cappella Peruzzi | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 43°46′5″ пн. ш. 11°15′48.24″ сх. д. / 43.76806° пн. ш. 11.2634000° сх. д. | ||||
| Країна | Італія | |||
| Місто | Флоренція | |||
| Розташування | церква Санта Кроче, Флоренція | |||
| Конфесія | католицька | |||
| Тип | каплиця | |||
| Тип будівлі | каплиця | |||
| Стиль | готика | |||
| Автор проєкту | Арнольфо ді Камбіо | |||
| Архітектор | Арнольфо ді Камбіо | |||
| Перша згадка | 1318 рік | |||
| Дата заснування | 1318 | |||
|
Основні дати: 1762—1768 | ||||
| Стан | задовільний | |||
  Каплиця Перуцци Каплиця Перуцци (Італія) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Історичні дані
ред.Каплиця створена на замовлення багатої родини купців Перуцці в церкві Святого Христа, що побудована у готичному стилі. Це друга каплиця праворуч від входу до церкви. Стінописи були замовлені уславленому художнику Джотто в період, коли той повернувся з міста Падуя, де створив фрески в каплиці Скровеньї, свій шедевр.
Церква Санта Кроче використовувалась за своїм призначенням і стала своєрідним пантеоном уславлених синів Флоренції. Саме тут поховані Мікеланджело, Галілео Галілей, Енріко Фермі. Своє поховання було і в каплиці Перуцці, заради якого були збиті фрески в нижній частині приміщення. 1714 року старі і не коштовні (на думку тогочасних вірян) фрески 14 століття були забілені крейдою.
Стінописи були поховані під крейдою більш ніж 100 років. Їх розчистили у 1840 року та трохи реставрували на хвилі зростання цікавості до національного культурного надбання.
Стінописи каплиці
ред.
Церква первісно мала чотири каплиці зі стінописами Джотто, але до 20 століття дійшло лише дві, також і Каплиця Барді. В каплиці Перуцці представлені сцени життєпису Св. Івана Богослова та Івана Хрестителя. Це шість картин на бічних сценах та чотири вузьких фризи.
Серед сцен життя Івана Богослова:
- «Видіння на острові Патмос»
- «Воскресіння Друзіана»
- «Вознесіння Св. Івана Богослова», що стала ще одним шедевром Джотто.
Відсутність музеїв і художніх шкіл в тогочасній Італії була компенсована наявністю значних мистецьких збірок у церквах і монастирях. Саме сюди залюбки ходили майбутні художники заради спілкування з шедеврами та удосконалення власної майстерності. Таким місцем була й каплиця Перуцці. Збережені свідчення про копіювання фресок каплиці художником Мазаччо. Малюнки-копії фігур Джотто з фрески «Вознесіння Св. Івана Богослова», що збереглися до 21 століття, самі стали шедеврами, бо створені олівцями Мікеланджело Буонарротті.
Галерея
ред.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Roberto Salvini, Giotto. Bibliografia, Fratelli Palombi, Roma 1938
- Millard Meiss, Giotto and Assisi, University press, New York 1960.
- Giovanni Previtali, Giotto e la sua bottega, Fabbri, Milano 1967.
- Angiola Maria Romanini, Arnolfo di Cambio e lo Stil nuovo del gotico italiano, 1969
- Giotto: La Croce di Santa Maria Novella, a cura di Marco Ciatti e Max Seidel, Edifir, Firenze 2000. ISBN 88-7970-107-X
- Guida d'Italia, Firenze e provincia («Guida Rossa»), Edizioni Touring Club Italiano, Milano 2007.