Каньє (річка)
| Каньє | |
|---|---|
 | |
| 6°15′42″ пн. ш. 57°31′11″ зх. д. / 6.26190000002777758° пн. ш. 57.51980000002777160° зх. д. | |
| Витік | Східний Бербіс-Корентайн |
| Гирло | Бербіс (річка) |
| Середня глибина: | 12 м |
| Країни: | Гаяна |
| Притоки: | Айкуора (річка) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Річка Каньє розташована на північному сході Гаяни, є основною притокою річки Бербіс. Вона протікає приблизно паралельно узбережжю Атлантичного океану в регіоні Східний Бербіс-Корентайн (Регіон 6).
Поселення Баракара[en] знаходиться на річці Каньє. Його заселили втікачі у 1800-х роках, і річка досі є важливим видом транспорту[1].
Історія ред.
Нідерландці встановили на річці форпост Конкордія. У 1763 році на двох плантаціях річци Каньє почалося повстання рабів[2].
Економіка ред.
Річка Каньє забезпечує водою маєток Скелдон Гаянської цукрової корпорації (приблизно 49 км2); маєток Альбіон (80 км2) і маєток Роуз Хол (від 49 до 51 км2). Вирощування рису Манарабісі (69 км2) і Блек Буш Польдер (69 км2) теж залежить від цієї річки.
Уздовж річки Каньє встановлені насоси, які ведуть до зони вирощування. У Скелдоні є два насоси. Вони штовхають воду до каналу Сандака довжиною 8 миль (13 км), а потім у зону вирощування цукрової тростини. На каналі Манарабісі, довжина якого 7 миль (11 км), є два насоси і три насоси є на польдері Блек Буш довжиною 7 миль (10 км). Коли всі ці насоси працюють під час зрошувального сезону, рівень води в річці Каньє падає, і достатній обсяг води не може бути поданий. У цей момент ворота на кінці річки Бербіс каналу Торані[en] відкриваються, щоб забезпечити потік у річку Каньє.
Крім сільського господарства, землі басейну Каньє цікавлять міжнародні фірми для виробництва біопалива[3].
Тваринний світ ред.
Національний птах Гаяни, гоацин, також відомий як фазан Каньє[4], названий завдяки своїй присутності на річці.
Туризм ред.
Основною мотивацією для туристів відвідувати річку Каньє є можливість побачити фазана Каньє у його природному середовищі існування. Такі екскурсії і тури включають також риболовлю, кемпінги, полювання, знайомство з кайманами, мавпами, оленями та огляд визначних пам'яток[5]. Організацією такого дозвілля тут займається туроператор «Blackwater Adventures»[6].
Джерела ред.
- Region VI Sub-Regional Land Use Plan (англ.). Guyana Lands and Surveys Commission. September 2004. URL: https://www.forestcarbonpartnership.org/system/files/documents/Guyana_Region_VI_Sub-Regional_Land_Use_Plan_0.pdf
Примітки ред.
- ↑ ‘We finally feel like Guyanese’ – Baracara connected to eGovernment Network. Guyana Chronicle (амер.). Процитовано 31 січня 2021.
- ↑ Kellogg, Carolyn (13 серпня 2020). A rebel slave died a hero, and was forgotten; a dramatic new history revives his legend. Los Angeles Times (амер.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Indian group for agri investment in Canje Basin. Stabroek News (амер.). 1 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ INEWS (11 листопада 2019). Canje River to be promoted as a tourist destination. INews Guyana (амер.). Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ GTIMES (13 грудня 2022). Journey along the Canje River – home of the Canje Pheasant. Guyana Times (амер.). Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ Tour Guyana and fishing charters. BLACKWATER ADVENTURES (англ.). Процитовано 30 грудня 2023.