Канацька мова
Канацька мова (канак, оранг-канак, малай. Bahasa Kanaq, Bahasa Orang Kanaq) — мова канаків, одного з 18 племен оранг-аслі, корінного населення Півострівної Малайзії.
| Канацька мова | |
|---|---|
| Поширена в |
 Малайзія |
| Регіон | штат Джогор |
| Носії | 139 (2010, JHEOA)[1] |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | ні |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | orn |
Канаки є найменшим із цих племен, їх чисельність становить тільки 139 осіб (2010, JHEOA).[1]
Живуть вони лише в одному селі Сунгай-Селангі (малай. Sungai Selangi), розташованому на північний схід від Мавай (малай. Mawai) в межах округу Кота-Тінгі (малай. Kota Tinggi) у східній частині штату Джогор.[2]
Згідно даних Центру з Проблем Оранг-Аслі (англ. Center for Orang Asli Concerns), хоча чисельність канаків і є зовсім незначною, їхня мова продовжує нормально функціювати, і їй не загрожує щезання.[3] Всі канаки знають рідну мову.
Зазвичай канаки ухиляються від контактів зі сторонніми людьми, тому існує вкрай мало матеріалів з дослідження їхньої мови. Лише на початку 2000-х років доктор Мохаммед Шаріфудін Юсуф (малай. Mohd. Sharifudin Yusof) під час 5 років своїх польових досліджень вперше склав список слів діалекту канаків, представлений у фонетичному вигляді. Скориставшись цими записами, читач зможе правильно вимовляти канацькі слова, навіть якщо він ніколи не спілкувалися з носіями мови.[4]
У загальних рисах канацька мова є дуже подібною до малайської, але відрізняється особливим акцентом та деякими іншими відмінностями. Іноді її називають грубим діалектом малайської мови.[5]
За класифікацією, яку наводить проект «Етнолог» [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.], канацька мова зараховується до малайської підгрупи малайсько-чамських мов, складової австронезійської мовної сім'ї. Канацька мова є складовою частиною малайської макромови (код ISO 639-3 msa). Можливо, її слід розглядати лише як діалект малайської мови (код ISO 639-3 zlm).[2]
Незважаючи на свою малу чисельність, канаки поки що стійко зберігають свою мову і культуру.[5] Не в останню чергу, це пояснюється низькім рівнем контактів з іншими людьми, а також традиціями народу, які не схвалюють мішані шлюби з іншими етнічними групами.[6] Разом із тим, останнім часом канацька мова опинилася під постійно зростаючим тиском з боку стандартної малайської мови. Особливо це відчувається на молодому поколінні. Тому ЮНЕСКО занесло канацьку мову до числа таких, що перебувають на межі щезання.[7]
Власної писемності немає. Мовою навчання є малайська.[2]
Посилання ред.
- Канацька мова на сайті Ethnologue [Архівовано 13 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Канацька мова на сайті Glottolog 2.7 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ а б Mustaffa Omar & Nor Hafizah Mohd Fizer. Kelestarian hidup ekonomi komuniti orang Kanaq dan orang Kuala, Johor: Suatu penelitian dari aspek penguasaan ke atas modal kewangan. e-BANGI Journal Vol 10, No 2 (2015), 118-133. Universiti Kebangsaan Malaysia (UKM). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 28.07.2016.(малайськ.)
- ↑ а б в Orang Kanaq. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 29.07.2016.(англ.)
- ↑ Orang Asli Language-Loss. Problems & Prospects. Center for Orang Asli Concerns. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 02.08.2016.(англ.)
- ↑ Yusop, Mohd Sharifudin. Keterancaman bahasa orang asli Duano & Kanaq. Universiti Putra Malaysia Press, Serdang, Selangor. 2013. ISBN 978-9-67-344343-7. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 29.07.2016.(малайськ.)
- ↑ а б Yusop, Mohd Sharifudin. Bahasa orang Kanaq kian terancam. Utusan Malaysia, p. 21. (Call Number: 2015/06-008). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 29.07.2016.(малайськ.)
- ↑ Mahani Musa. The socioeconomic history of the Orang Kanaq of Johor. Kajian Malaysia, Vol. 29, No. 1, 2011, pp. 47–74 (PDF). Universiti Sains Malaysia. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017. Процитовано 29.07.2016.(англ.)
- ↑ Christopher Moseley. Atlas of the World’s Languages in Danger (PDF). UNESCO, 2009. Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 01.08.2016.(англ.)