«Кана́л Двох морі́в» — запропонованийколи, дата і ким запропоновано? канал, який має прямувати від Червоного моря в Мертве море і має забезпечитиколи пляновано ввести? електроенергією та питною водою Йорданію, Ізраїль і Палестинську автономію. Ця пропозиція має важливу роль у планах в галузі економічного співробітництва між Ізраїлем, Йорданією та палестинцями.

Рівень води в Мертвому морі скорочується зі швидкістю більше ніж один метр на рік, а його площа скоротилася приблизно на 30 % протягом останніх 20 років. Воно залежить в значній мірі від надходження близько 90 % від об'єму води з річки Йордан. На початку 1960-х років, річкою прямувало 1,5 млрд м³ води щорічно від Галілейського до Мертвого моря. Але греблі, канали і насосні станції побудовані Ізраїлем, Йорданією та Сирією, забирають воду для сільськогосподарських культур і пиття скоротили стік на 95 % до приблизно 100 млн м³.

9 травня 2005 року Йорданію, Ізраїлем і Палестинською адміністрацією підписано угоду дії та з техніко-економічного обґрунтування для Каналу двох морів. Ця угода була підписана на Мертвому морі Йорданський міністр водного Раед Абу Сауд, ізраїльські міністр інфраструктури Біньямін Бен-Еліезер і палестинським міністром планування Гассан аль-Хатіб.

Пропонований канал має спрямовувати морську воду 230 метрів в гору від Червоного моря в затоці Акаба в Йорданії, а потім вільно текти до Мертвого моря, яке розташоване близько 420 м нижче рівня моря. Проект складатиметься з приблизно 200 км трубопроводу, а канал прямуватиме долиною Гаарава в Йорданії. Будівництво його, як очікується, займе близько п'яти років.

Вартість кошторису варіюється від $1 млрд. до $10 млрд. в залежності від його структури та етапів. У неї входить вартість електростанції, яка буде забезпечувати електроенергією для викачування води з Червоного моря і вартість опріснювальних заводів. Опріснювальні установки будуть забезпечувати до 850 млн м³ прісної води на рік для трьох країн. З гідроелектричне обладнання буде забезпечувати частину потреби в електроенергетиці при відкачці води з Червоного моря, інша частина енергії, необхідної для опріснення будуть поставлятися з використанням традиційних джерел енергії.

Коротший маршрут від Середземного моря, був запропонований в Ізраїлі, але був відхилені через високі інвестиційні витрати, необхідні для будівництва довгого тунелю.

Пропозиція будівництва Каналу Двох морів викликала деяке занепокоєння в Єгипті, який вважає, що через канал буде збільшення сейсмічної активності в регіоні, надасть Ізраїлю воду для охолодження його ядерного реактора біля Дімона; перетинання пустелі Негев по заселеному терену призведе до збільшення солоність свердловин[1].

Цей проект викликає занепокоєння в сфері промисловості та охорони довкілля. Існують ризики, пов'язані з транспортуванням морської води в долиною Гаарава, в геологічно нестабільному регіоні, змішання морської води Червоного моря і Мертвого моря.

Вплив на довкілля ред.

Прибічники «Каналу Двох морів» вказують на позитивні аспекти, пов'язані з будівництвом каналу, а саме відновити Мертве море до його історичного рівня, і забезпечення прісною водою наразі в інтересах країн. Тим не менше, передача великого обсягу води з одного моря до іншого, можуть принести різкий вплив на унікальні природні особливості кожного з цих двох морів, а також у пустинну долину Гаарава, яка відокремлює їх. Деякі з цих характеристик, особливо в районі Мертвого моря, є унікальними в глобальному масштабі, і тому вирішальне значення є їх збереження. Екологічна група "Друзі Землі" на Близькому Сході виступили з протестом проти нібито передчасного затвердження проекту Каналу Двох морів з боку ізраїльського уряду, без достатньої оцінки проекту, вплив на природне середовище в цьому районі. Група називає кілька можливих шкідливих наслідків реалізації проекту на унікальних природних комплексів у Червоне море, Мертве море і Гаараву[2]. Ці ефекти є:

  1. Збиток унікальній природній системі Мертвого моря, внаслідок змішування її з опрісненою водою Червоного моря, яка має зовсім інший хімічний склад. Це включає в себе зміни у солоності води, масове утворення гіпсу, формування летких токсичних сполук, зміна швидкості випаровування води, зміни серед бактерій та водоростей, які живуть на поверхні моря, хімічні зміни в породах, які оточують воду, а також втрата унікальних переваг для здоров'я, на долю яких припадає більша частина туристичних центрів в районі Мертвого моря.
  2. Збиток, нанесений кораловим рифам в затоці Акаба, через забір води.
  3. Збиток природному ландшафту та екосистемам в Гаараві, через будівництво, і збільшення вологості повітря, викликане відкриттю секцій каналу.
  4. Збиток водоносним горизонтам Гаарави, через забруднення підземних вод водою з Мертвого моря. Алювіальні відкладення у Ваді-Араба, що містять горизонти прісної води. У випадку розриву трубопроводу (як може відбутися у випадку землетрусу), ці водоносні горизонти, буде непоправно пошкоджено. Це може нести фатальні наслідки як для сільського господарства та екосистем в Гаараві.
  5. Загрози археологічній спадщині. Трубопровід перетне райони важливої культурної спадщини, такі як Ваді-Фінан, де відбувався найраніший видобуток міді у світі.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Dead Sea-Red Sea Canal could Cause Quakes -Official. planetark.com. Архів оригіналу за 24 листопада 2005. Процитовано 17 січня 2007.
  2. On the possible negative impacts of the project on the natural environment of the Dead Sea and Arava Valley. foeme.org. Архів оригіналу за 5 квітня 2007. Процитовано 6 квітня 2007.

Ресурси Інтернету ред.