Відкрити головне меню

Аки́ Анато́лійович Камба́ров (нар. 23 серпня 1975, Мари, Туркменська РСР — пом. 28 липня 2014, с.Степанівка, Шахтарський район) — старшина Збройних сил України. Кавалер Ордена «За мужність» III ступеня.

Камбаров Аки Анатолійович
Starshuna h.png Старшина
Камбаров Аки Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 23 серпня 1975(1975-08-23)
Мари, Туркменська РСР
Смерть 28 липня 2014(2014-07-28) (38 років)
Степанівка, Шахтарський район
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
30 ОМБр.svg
 30 ОМБр
Війни / битви

Українська миротворча місія в Іраку
Міжнародні сили з підтримки миру в Косові
Місія ООН у Сьєрра-Леоне
Війна на сході України

Командування
8 АК
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

ЖиттєписРедагувати

У 1995 році закінчив СПТУ у Новоград-Волинському. У 2000 році вступив на військову службу за контрактом. Старшина, головний сержант 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у миротворчих місіях у Сьєрра-Леоне, Іраку та Косово. З березня 2014-го у складі бригади перебував на межі з анексованим Кримом, потім переведений на Донбас. Брав участь у бою бригади 25 липня.

Під селом Степанівка (Шахтарський район) в районі висоти Савур-Могила БМП підірвалась на міні й згоріла — їхав на чолі колони. Вояків, що сиділи на броні, порозкидало вибухом. Колону військових сильно обстріляли, і вона відступила. Сергій Лебединський зумів вибратися живим із БМП. Про долю Камбарова з 28 липня було не відомо. Тоді ж загинув Дмитро Оверчук.

Упізнаний за експертизою ДНК. 26 лютого 2015 року з військовим попрощались у Новоград-Волинському. Похований у селі Сусли.

Залишилася дружина та двоє синів, 1998 і 2014 р.н.

Нагороди та вшануванняРедагувати

22 вересня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати