Відкрити головне меню

Андрі́й Григо́рович Кулі́ніч (3 жовтня 1992(19921003) — 17 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.

Кулініч Андрій Григорович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Кулініч Андрій Григорович.jpg
Загальна інформація
Народження 3 жовтня 1992(1992-10-03)
Новоград-Волинський
Смерть 17 лютого 2015(2015-02-17) (22 роки)
Луганське
поховання: Новоград-Волинський
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
30 ОМБр.svg
 30 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зміст

Життєвий шляхРедагувати

Закінчив 9 класів ЗОШ № 7, 2010-го — Новоград-Волинське ВПУ, спеціальність токар. У 2011—2012 роках пройшов строкову службу. Працював у Державному підприємстві «Новоград-Волинське ДЛМГ». Любив малювати, захоплювався різьбярством.

Мобілізований 18 березня 2014-го, солдат, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.

Вийшов з оточення біля Савур-могили. Під Красним Лучем ледь не потрапив до полону — БМП була заблокована пошкодженим танком, вирвалися з боєм.

Був поранений у голову під час виконання бойового завдання під Луганським біля Дебальцевого. При транспортуванні до лікарні санітарна машина потрапила під обстріл, Андрій загинув.

28 лютого 2015-го похований у Новограді-Волинському, на кладовищі в мікрорайоні «Дружба».

Без Андрія лишились батьки Лілія Степанівна й Григорій Станіславович, сестра Анастасія.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати