Кам'яний Брід (Луганськ)

Координати: 48°35′26″ пн. ш. 39°18′12″ сх. д. / 48.590433° пн. ш. 39.303203° сх. д. / 48.590433; 39.303203

Сучасні межі Камброду (вже як району міста Луганськ)
Кам'яний Брід — невелике переважно одноповерхової забудови селище на високому березі річки Луганка

Кам'яний Брід — запорозьке, згодом, після відібрання цих територій у Запорозького війська, слов'яносербське селище. 1882 року під час створення міста Луганська стало його частиною. Тепер частина Луганська — Кам'янобрідського району.

Кам'яний Брід у 18 століттіРедагувати

Козацьке запорозьке поселення Кам'яний Брід, як і суміжне Вергунка, відоме з середини 18-го століття. На той час ці землі перебували у складі Кальміюської паланки Запорозької Січі, і на ці території поширювалася влада гетьмана Кирила Розумовського.

Від самого початку селище формувалося на високому лівому березі річки Луганка (Лугань). Одним з основних будівельних матеріалів стали потужні поклади вапняків (мергелю), з яких складені схили Луганки. Дотепер на верхніх околицях Камброду можна бачити засипані входи до каменоломень, з яких видобували камінь на потреби будівництва селища.

Про виникнення цього поселення історичні документи повідомляють наступне (переклад з російської):

 

«Кам’яний Брід  – стародавнє запорізьке займище, старожитна козацька місцевість. В 17401750 рр. тут зимівниками й хуторами у землянках і куренях сиділо кілька родин людей малоросійських. В 1755 р. до них приєдналися на постійне проживання біля 100 родин з православних іноземців, що перейшли у підданство Росії. В 1782 році за переписом було дворів 171, чоловіків 280 і жінок 283 душі»

 

1798 року[1] неподалік від села було споруджено Луганський чавуноливарний завод, навколо якого у подальшому розвивалося селише Луганський Завод. Це сусіднє село розвивалося як робітниче селище, поселенцями якого були запрошені на будівництво заводу майстри з Англії та робітники з Олонецьких і Липецьких заводів Російської імперії. Тільки цих робітників із їхніми сім'ями було 575 осіб, тобто селище навколо заводу за кількістю мешканців різко перевищило чисельність камбродської громади.

Кам'яний Брід у 19-20 століттяхРедагувати

Луганського обласного краєзнавчого музею): ці вулиці, що збігають з гори до річки, і характер забудови селища не змінюються принаймні два століття.

 
Свято-Петропавлівський катедральний собор

За даними на 1859 рік, у Кам'яному Броді — казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії — мешкало 2 254 особи (1110 чоловіків та 1144 жінки), налічувалось 442 дворових господарства, існувала православна церква[2].

1882 року село було об'єднано з селищем Луганський Завод і увійшло до складу селища Луганське. За іншими даними, селища Кам'яний Брід і Луганський Завод злилися в єдине господарсько-адміністративне ціле у 1821 році (див. статтю Луганськ), тобто на 60 років раніше, а «9 листопада 1882 року Луганський Завод із прилеглим селищем Кам'яний Брід став повітовим центром Катеринославської губернії», і з цього часу (9.11.1882) в історії краю з'явилося місто Луганське.

Станом на 1886 рік в цьому селі, що було центром Кам'яно-Брідської волості, мешкало 2436 осіб, налічували 557 дворів, існували православна церква, школа та 5 лавок[3].

Нині Кам'яний Брід у дещо видозмінених межах є одним з 4-х адміністративних районів (Кам'янобрідський район) міста Луганського, обласного центру сучасної Луганської області.

Демографічні хронікиРедагувати

З вище наведених даних можна бачити такий ряд даних:

  • 1740-1750 рр. — «кілька родин»
  • 1755 рік — близько 100 родин
  • 1782 рік — 171 дворів, 563 осіб
  • 1859 рік — 442 двори, 2254 особи
  • 1886 рік — 557 дворів, 2436 осіб

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. За іншими джерелами (див. статтю Луганськ) чавуноливарний завод закладено раніше, як «Катеринославський», і 1797 року його перейменували на Луганський.
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2202) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Джерела та літератураРедагувати