Кам'яна доба на території Норвегії

аспект історії

Кам'яна доба на території Норвегії часто ділиться на три періоди: палеоліт (близько 2 млн. — 8000 р. до н.е.), мезоліт (близько 8000—4000 рр. до н. е.) та неоліт (4000—1700 рр. до н. е.). Кам'яна доба мала різну тривалість у різних частинах світу.

Місця стоянок Кам'яної доби в Норвегії

Перші люди ред.

Територія, яку займає сучасна Норвегія, населена майже з тих самих пір, як тут розтанув льодовик, що сталося бл. 11 тис. років тому.[1]

Найперші люди прийшли до Норвегії більше 10 000-9000 років тому, уподобавши насамперед район села Камса (Komsa) в Фінмарк і Фосна (Fosna) в Нурморе - ці місця дали назви першим норвезьким культурам мисливців і збирачів (культури Фосна—Хенсбака і культура Комса). Тодішній клімат був дуже сприятливим для людей і Норвегія швидко виявилась однією з найбільш густонаселених територій в той період на Землі.[1]

Першим, хто знайшов сліди древніх людей в Норвегії, був геолог і археолог Андерс Нуммедал.

За однією версією науковців перші люди прийшли в Норвегію з дансько-британської сторони, за-іншою з шведської.[1]

До моменту появи людини на цій території вже жили олені, згодом до них додалися тури, зубри і лосі, полювання саме на цих тварин вважається найдавнішим заняттям норвежців. Найстаріші поселення розташовувалися в місцях скупчення оленів на шляху їх міграції. Більшість стародавніх стоянок було виявлено біля самої води - або біля річок, або поряд з фіордами, саме через зручність.[1]

Близько IV тис. до н.е. великі і малі племена вже кочували по території країни. До цього ж часу відноситься початок обробки землі, але тільки на крайньому півдні Норвегії.[2]

V тис. до н. е. датується найдавніше з відомих поселень в Норвегії - Трена в Хелгеланні.[3]За даними антропології, населення південної Скандинавії до 5 тис. р. до н. е. практично не відрізнялося від сучасного.

Культура ред.

 
Наскельні малюнки в Альті

При кам'яній добі почали з'являтися наскельні малюнки, які відображають сцени полювання, в яких переважали олені, лосі, ведмеді і риба. Іноді також зустрічаються зображення човнів.[1]Через велику кількість виробів з кістки і рогу цей період називають «століттям кістки і каменю»[4]

У неолітичний період (2800-2200 до н. е.) південно-східну частину території Норвегії торкнулося поширення Культури човноподібних сокир, що прийшла можливо з Південної Швеції. На території сучасної Норвегії знайдено близько 160 бойових сокир з твердого каменю.

До 2-ї пол. III тис. до н. е. багато вчених відносять проникнення в Норвегію носіїв індоєвропейських мов.[5]

Землеробство ред.

Близько 1500 р. до н.е. як на території Норвегії так і по цілій південній Скандинавії землеробство стало основним видом діяльності. Існує версія, що на норвезьких землях першими землеробами були жителі Осло-фіорда.[1]

Наприкінці кам'яної доби, на півночі, першорядну роль як і раніше відігравали полювання та рибальство. Але в міру того як сільське господарство поширювалося на північ по узбережжю аж до Південного Тромсу, між жителями цих територій і мисливцями і рибалками Крайньої Півночі відбувалося культурне розмежування.[2]

Археологічні культури ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Антонова, Ю.В. А 72 Норвегия. Страна фьордов и троллей — М. : Вече, 2011. — 11-12 с.:ил./Автор идеи и проекта С.М.Бурыгин. — (Исторический путеводитель). ISBN 978-5-9 533-4228-5
  2. а б Даніельсен Р. та ін. Історія Норвегії. Від вікінгів до наших днів; М .: Видавництво "Весь Мир", 2003
  3. Гуревич, 1980, с. 81.
  4. Гуревич А. Я. Первобытнообщинный строй (глава 1). // История Норвегии.. — М.: Наука, 1980. — С. 78-96. — 712 с.
  5. Гуревич, 1980, с. 82.

Джерела ред.

  • Гуревич А. Я. Первобытнообщинный строй (глава 1). // История Норвегии. — М. — Наука, 1980. — С. 78-96.

Література ред.

  • Даніельсен Р. та ін. Історія Норвегії. Від вікінгів до наших днів; М .: Видавництво "Весь Мир", 2003
  • Антонова, Ю.В. А 72 Норвегия. Страна фьордов и троллей — М. : Вече, 2011. — 11-12 с.:ил./Автор идеи и проекта С.М.Бурыгин. — (Исторический путеводитель). ISBN 978-5-9 533-4228-5

Посилання ред.