Вікіпедія

Вітамін D

(Перенаправлено з Кальциферол)
Кальциферол
Вітамін D

C27H44O
C27H44O

Тип: жиророзчинний
Користь для організму: регулювання кальцію та фосфору, кістки та зуби, імунна система
Міститься у продуктах: риба, печінка, яєчний жовток
Норми споживання
Для дітей (7 років) 2,5 мікрограмів
Для чоловіків 2,5 мікрограмів
Для жінок 2,5 мікрограмів

Вітамі́н D має кілька форм[1]. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітаміну D2), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D3), який отримано із тканин тварин.[2][3]

Загальні відомості ред.

До препаратів групи «Вітамін D та аналоги» згідно з міжнародною класифікацією відносять: альфакальцидол, дигідротахистерол, ергокальциферол, кальцитріол, холекальциферол, парикальцитол.

Крім того, існують такі аналоги вітаміну D: доксеркальциферол — doxercalciferol, максакальцитол — maxacalcitol, фалекальцитріол — falecalcitriol.

За недостатності вітамінів групи D, у дітей переважно перших трьох років життя з'являються ознаки рахіту. У дорослих (особливо у вагітних жінок), які мало перебувають на сонці, не вживають достатньо повноцінної їжі, кісткова тканина втрачає кальцій і кістки розм'якшуються. У цих випадках виникає остеопороз. Недостатність вітамінів групи D може розвинутись і у дітей старших трьох років, особливо в періоди інтенсивного росту, якщо їхнє білкове харчування є недостатнім, а також при різких змінах кліматичних умов. Крім того, до розвитку D-вітамінної недостатності ведуть хронічна ниркова недостатність, хвороби печінки, тривалий прийом протисудомних препаратів, синдром мальабсорбції (порушеного всмоктування в кишках) різного генезу.

З низьким рівнем вітаміну D пов'язані захворювання: остеопенія, остеопороз, рахіт, зм'якшення кісткової тканини, часті падіння у пристарілих, хронічний біль, фіброміалгія, деякі хвороби серця, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет першого та другого типу, ожиріння, надмірна вага, колоректальний рак, рак простати, рак грудей, рак яєчників, рак селезінки, розсіяний склероз, меланома, псоріаз, спазми м'язів, слабкість м'язів, зниження імунітету[4][5], втомлюваність, розлади сну, депресія, подразливість, тривожність, часті зміни настрою.[6][7][8][9]

Спосіб застосування і дози ред.

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

В організмі людини обидві ці речовини перетворюються в активні форми вітаміну. Потреба в кальциферолах становить в середньому 100 МО (міжнародних одиниць) на добу. Більшість досліджень показали, що здорова людина щоденно потребує мінімальної дозу вітаміну D в межах 800–1000 МО. Залежно від рівня вітаміну D у крові людини, адекватна щоденна доза вітаміну D може коливатись у межах 2 000—10 000 МО. Але перед вживанням дози вітаміну D вище 2 000 МО необхідно робити аналіз крові на рівень вітаміну D. Передозування вітаміну D не допускається[10].

Водночас дослідження 2017 року показало, що для досягнення рекомендованого рівня в сироватці крові 25(OH)D 100 нмоль/л (40 нг/мл) інколи необхідні дози вітаміну D, які перевищують 6000 МО/добу, особливо для осіб з надмірною вагою або тих, хто страждає на ожиріння[11].

Перетворення ред.

0. Основа — холестерол.

1. Шкіра — (під дією УФ) 7-дегідрохолестерин → холекальциферол

2. Печінка — гідроксикальциферол → 25(ОН) -гідроксикальциферол

3. Нирки — 25-гідроксикальциферол → 1α,25 -дигідроксикальцитріол

Роль як гормону ред.

Біологічна роль кальциферолів пов'язана з їхньою активною участю в обміні кальцію. Вони стимулюють засвоєння цього елемента з відкладанням його у кістках. Ось чому основним проявом рахіта було розм'якшення кісток.

Підсилює реабсорбцію Ca2+ в нирках і кишках, стимулює синтез транспортних білків для Ca2+ в епітеліоцитах слизової кишки.

Форми ред.

Назва Хімічна структура Будова
Вітамін D1 сполучення ергокальциферолу з люмістеролом, 1:1
Вітамін D2 ергокальциферол (або ергостерол)  
Вітамін D3 холекальциферол (утворюється з 7-дигідрохолестеролу в шкірі)  
Вітамін D4 2,2-дигідроергокальциферол  
Вітамін D5 ситокальциферол (або 7-дигідроситостерол)  
Вітамін D6 сигма-кальциферол

Див. також ред.

Холекальциферол

Примітки ред.

  1. ↑ Речовини, які традиційно називаються «вітамін D», фактично не є вітамінами, адже виробляються в живих організмах.
  2. ↑ edited by Holick, Michael F (2012). Vitamin D: Physiology, Molecular Biology, and Clinical Applications. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). New York: Springer. ISBN 1-4614-6054-9. OCLC 865647165.
  3. ↑ Feldman, David; Pike, J. Wesley (2018). Vitamin D. volume 2, Health, disease and therapeutics. Cambridge, MA. ISBN 978-0-12-809966-7. OCLC 1013584714.
  4. ↑ Web-site: Vitaminddeficiencysymptomsguide, Vitamin D Deficiency Symptoms(англ.)
  5. ↑ Vitamin D Prescription: The Healing Power of the Sun & How It Can Save Your Life by Eric Madrid, Eric Morse. page 23
  6. ↑ Is Your Mental Illness Really a Vitamin D3 Deficiency? [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
  7. ↑ 10 Vitamin D Deficiency Symptoms You Can Identify Yourself [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  8. ↑ More Vitamin D, Less Anxiety? [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  9. ↑ 8 Nutrients to Help Beat Anxiety [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  10. ↑ Vitamin D Prescription: The Healing Power of the Sun & How It Can Save Your Life by Eric Madrid, Eric Morse. pages 49-50
  11. ↑ Сколько витамина D можно принимать ежедневно?. Фитнес обозрение (російська) . 24 травня 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 27 травня 2017.

Література ред.

  • Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування: [монографія] / [Поворознюк В. В. та ін.]; за ред. проф. В. В. Поворознюка, проф. П. Плудовські. — Донецьк: Заславський О. Ю. [вид.], 2014. — 261 с.: рис., табл. — ISBN 978-617-632-037-1
  • Епідеміологія, діагностика та особливості клінічного перебігу дефіциту вітаміну D у дорослого населення: метод. рек. / Нац. акад. мед. наук України, Укр. центр наук. мед. інформації та патент.-ліценз. роботи; [уклад.: Поворознюк В. В. та ін.]. — К., 2012. — 30 с.: рис., табл.
  • Vitamin D. volume 2, Health, disease and therapeutics. / Feldman, David; Pike, J. Wesley (2018). Cambridge, MA. ISBN 978-0-12-809966-7.
  • Vitamin D: Physiology, Molecular Biology, and Clinical Applications. / Holick, Michael F (2012). Part of the book series: Nutrition and Health (NH). New York: Springer. ISBN 1-4614-6054-9.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітамін_D&oldid=41999644