Калиновська Галина Іванівна

Галина Іванівна Калиновська (нар. 13 квітня 1917, Київ — пом. 9 квітня 1997, Москва) — радянська і російська актриса театру, народна артистка Російська РФСР.

Калиновська Галина Іванівна
рос. Галина Ивановна Калиновская
Народилася 13 квітня 1917(1917-04-13)
Київ, Російська імперія
Померла 9 квітня 1997(1997-04-09) (79 років)
Москва, Росія
Поховання Введенське кладовище
Діяльність акторка
Нагороди
орден «Знак Пошани» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР

Біографія ред.

Галина Іванівна Калиновська народилася 13 квітня 1917 року у Києві.

Народилася в сім'ї лікарів. Її батько, фельдшер, Калиновський Іван Федорович, трагічно загинув, коли дочці було 2-3 роки. Тому вона виховувалася в родині Тарасових. Її мати, лікарка Тарасова Ніна Костянтинівна (1892—1952), старша сестра Алли Тарасової, народної артистки СРСР.

У 1935 році вступила до Оперно-драматичної студії під керівництвом К. С. Станіславського. З великим успіхом зіграла Ірину у виставі «Три сестри» А. П. Чехова (1940 р.; реж. — М. М. Кедров, О. М. Андровська).

З 2 березня 1942 року увійшла до трупи Московського художнього театру (МХАТу). Після розділу театру у 1987 році — актриса МХАТу ім. М. Горького під керівництвом Тетяни Дороніної.

Зіграла 46 ролей, з них більшість — вводи. У перших ролях передавала чистоту, щирість, віру молодих героїнь, які вступають у життя. У наступні роки проявилася як різнохарактерна актриса, яка виступала у драматичних і комедійних ролях, чуйно передавала особливості жанрової природи вистави.

Померла 9 квітня 1997 року в Москві, похована на Введенському кладовищі разом з Аллою Тарасовою (2-га ділянка)[1].

Родина ред.

Нагороди та премії ред.

Ролі в театрі ред.

МХАТ ред.

  • 1943 — «Піквікський клуб» за Ч. Діккенсом
  • 1946 — «Платон Кречет» О. Ю. Корнійчука — Валя
  • 1949 — «Ідеальний чоловік» О. Уайльда — Мейбл Чілтерн
  • 1949 — «Мертві душі» за М. В. Гоголем — Лізонька Манілова
  • 1949 — «Синій птах» М. Метерлінка — Вода
  • 1950 — «Ілля Головін» С. В. Михалкова — Ліза
  • 1951 — «Плоди освіти» Л. М. Толстого — Марія Костянтинівна
  • «Школа лихослів'я» Р. Шерідана — Марія (1944) та Леді Сніруелл (1955)
  • 1953 — «Ангел-хранитель з Небраски» А. Якобсона — пані Івенсен
  • 1956 — «Три сестри» А. Чехова — Ірина
  • «Кремлівські куранти» М. Ф. Погодіна — Маша (1956); дама перелякана (1968); Забєліна (1978); дама з в'язанням (1985)
  • «Анна Кареніна» за Л. М. Толстим — 1-ша дама, приятелька Анни, Варя Вронська (1957), дружина посланника (1959), Бетсі Тверська
  • 1957 — «Піквікський клуб» за Ч. Діккенсом — міс Арабелла Аллен
  • 1959 — «Юпітер сміється» О. Кроніна — Гледіс Брэгге
  • 1962 — «Вбивця» І. Шоу — Іда Штейн
  • 1963 — «Бронепоїзд 14-69» Вс. Іванова — Маша
  • 1963 — «Єгор Буличов та інші» М. Горького — Єлизавета Достігаєва
  • 1966 — «Угамування спраги» Ю. В. Трифонова, А. А. Галича, А. Г. Морова — Фаїна
  • "На дні М. Горького — Наташа (1952); Ганна (1965)
  • 1968 — «Дим вітчизни» К. Симонова — Олена
  • 1968 — «Жив-був каторжник» Ж. Ануя — Люсьєна
  • 1969 — «Без вини винуваті» О. М. Островського — Коринкина
  • 1970 — «Єдиний свідок» А. і П. Тур — Вікторія Іванівна
  • 1971 — «Останні» М. Горького — Софія
  • 1972 — «Сталевари» Г. Бокарева — кореспондент телебачення
  • 1973 — «На всякого мудреця досить простоти» О. Островського — Мамаєва
  • 1975 — «Ешелон» М. М. Рощина — Галина Дмитрівна
  • 1977 — «Іванов» А. П. Чехова — Авдотья Назарівна
  • 1985 — «Тиха ніч» Г. Мюллера — Мати
  • 1985 — «На всякого мудреця досить простоти» О. Островського — Турусіна

МХАТ імені М. Горького ред.

  • 1987 — «Валентин и Валентина» М. Рощина — Бабуся
  • 1988 — «Шлях до Мекки» А. Фугарда — Елен
  • 1993 — «Ліс» О. Островського — Улита

Фільмографія ред.

  1. 1960 — Мертві душі — Єлизавета Марківна Манілова
  2. 1969 — Єгор Буличов та інші — Єлизавета, дружина Достігаєва
  3. 1972 — День за днем — Мар'яна Олександрівна, дружина Фролова
  4. 1972 — Останні — Софья, дружина Івана Коломійцева
  5. 1973 — Єдиний свідок — Вікторія Іванівна, дружина професора Садовникова
  6. 1973 — Моя доля — Ніна Володимирівна, мати Людмили
  7. 1976 — На всякого мудреця досить простоти — Клеопатра Львівна Мамаєва, дружина Ніла Федосейовича
  8. 1979 — Мертві душі — Лізанька, дружина Манілова

Примітки ред.

  1. Галина Ивановна Калиновская. Мхатовская аллея. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 10 грудня 2017.

Посилання ред.