Калапі (*કલાપી, 26 січня 1874 —9 червня 1900) — індійський аристократ, поет, письменник, що складав твори мовою гуджараті.

Калапі
Ім'я при народженніСирсінхджі Тахтасінхджі Ґохіл
ПсевдоKalapi
Народився26 січня 1874
Латхі
Помер9 червня 1900
Латхі
·невідомо
Діяльністьпоет, письменник
Alma materRajkumar College, Rajkotd
Знання мовгуджараті
Magnum opusKalapino Kekaravd і Kashmir No Pravasd
Титулраджа
Термін1895—1900
Конфесіяіндуїзм
У шлюбі з3 дружини
Автограф
Сайтkavikalapi.com

Життєпис

ред.

Походив з князівської родини — володарів Латхі у Саураштрі (Гуджарат). Справжнє ім'я — Сирсінхджі Тахтасінхджі Ґохіл. Спочатку отримав домашню освіту. У 1882 році поступив до коледжу Раджкумар у м. Раджкот, який закінчив у 1890 році. Знав санскрит, урду, перську мову. Замолоду захопився складанням віршів. Тоді ж узяв псевдонім Калапі.

У 1889 році одружився з представницями князівських родин — Рамабою та Анандібою. У 1891–1892 роках здійснив подорож до Кашміру. У 1895 році після смерті батька та старшого брата оголошений правителем Лахті. Його володарювання відзначалося гуманністю та спокоєм. Втім 9 червня 1900 року Калапі раптово помер. Деякі дослідники припускають, що його було отруєно однією з дружин.

Творчість

ред.

Калапі був доволі різнобічним літературним діячем. Створив 250 поем (більша з них увійшли до посмертної «Антології» Калапі), низку прозорових творів («Подорожні нотатки», незавершена автобіографія), здійснив переклади 4 англійських романів на мову гуджараті, був майстром епістолярного жанру (залишив 900 листів).

Інтимна лірика представлена у збірці «Гімни Любові», а його пейзажна лірика — не тільки в поетичних творах, а й у прозі — «Подорожі в Кашмір, або Баченні Раю», де відображені враження автора від поїздки в Кашмір. Романтична поема «Хамарджі Ґохел» побудована як сімейна хроніка, зображає трагічну долю предків Калапі в часи спустошливих навал Газневі.

Джерела

ред.
  • Brahmbhatt, Prasad. (2003) Kavyasarita. (Literary Criticism of the evolution of Poetry). Ahmedabad: Parshwa Publication.