Відкрити головне меню
Проголошення Кадіської конституції, 1812

Кадіська конституція — конституція, проголошена 19 березня 1812 Кадіськими кортесами Іспанії, які зібрались під час іспансько-французької війни. Ця конституція була однією з найбільш ліберальних для свого часу. Також, фактично, це була перша конституція Іспанії, оскільки введений раніше Байоннський статут, написаний Жозефом Бонапартом, чинності не набув.

Основні положенняРедагувати

Конституція 1812 року встановила в країні конституційну монархію (законодавча влада належала кортесам королю, виконавча — королю) і принцип народного сувернітету. Король складав присягу конституції і не мав права розпускати кортеси, чи відтерміновувати час їх скликання. Проголошувалось загальне виборче право (для чоловіків), свобода особистості, недоторканість житла, свобода друку та підприємницької діяльності. Передбачалась аграрна реформа. Декларувалось головування в Іспанії католицької церкви і влада корони над заокеанськими володіннями (Латинська Америка).

Встановлювалось рівне представництво метрополії і колоній в кортесах. Заборонялось сконцентровувати в одних руках цивільну і військову владу. Скасовувались судові привілеї і спеціальні суди (такі як «суд інквізиції» та «суд хунти безпеки», які займались справами про державну зраду).

Доля конституціїРедагувати

4 травня 1814, після шести тижнів по поверненню короля Фердинанда VII, конституція була скасована, ліберальні лідери арештовані — Іспанія повернулась до абсолютизму. До Кадіської конституції повертались під час революції 1820-1823 та в 1836-1837 під час підготовки проекту конституції 1837.

ДжерелаРедагувати

  • Альперович М. С. Рождение Мексиканского государства. — М.: Наука, 1979.
  • Большая советская энциклопедия: В 30 т. — М.: Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Новая история 1789—1870 / Отв. редактор Ф. В. Потемкин. — М.: Социально-экономической литературы, 1958. — Т. 2.