Кавовий експеримент Густава III
Ка́вовий експериме́нт Гу́става III — близнюкове дослідження, проведене за наказом шведського короля Густава III для вивчення впливу кави на здоров'я. Хоч справжність історії поставлена під сумнів[1], експеримент, що проводився у другій половині XVIII століття, не зміг довести, що кава є небезпечним напоєм. Жартома його називають першим шведським клінічним випробуванням[2].
Передумови ред.
Кава з'явилась у Швеції вперше близько 1674 року[2]. Кофеїнові напої не були популярні у Скандинавії аж до початку XVIII століття[3], проте у 1700-х роках кава стала модною в аристократичних колах[4].
Це захоплення набуло такого розмаху, що у 1746 році було видано королівський указ проти «зловживань та надмірностей у вживанні кави та чаю». Вживання напоїв обкладалось високим податком, а ухиляння від його сплати приводило до великого штрафу з конфіскаціями чашок і тарілок[3]. Пізніше в країні було заборонене будь-яке використання кави, проте як і сухий закон у США у 1920-х роках, заборона зумовила розквіт бурхливої контрабандної торгівлі. У 1766 році штрафи проти кави стали ще суворіші, проте потік бобів у країну продовжувався[3].
Король Густав III вважав каву повільною отрутою, що призводить до ранньої смерті і, щоб довести загрозу суспільному здоров'ю, вирішив провести медичний експеримент[4].
Хід експерименту ред.
Експеримент включав двох однояйцевих близнюків, які були засуджені за вбивство до смертної кари через повішення[4]. Його замінили на довічне ув'язнення, проте перший мусив пити три горняти кави щодня, а інший — чай у такій самій кількості. Щоб підвищити довіру до своєї методології, Густав викликав двох лікарів, що наглядали за ходом експерименту та мусили повідомити про те, хто помре першим[1].
Ідея короля полягала в тому, щоб показати, що кава скорочує життя людини. Він був повністю переконаний, що ув'язнений, який п'є каву, скоро загине[4].
На жаль для Густава, обидва лікарі померли раніше, ніж змогли опублікувати свої висновки[1][3][4]. Та й сам король був вбитий під час маскараду в стокгольмській опері 29 березня 1792 року[4].
Експеримент продовжувався поки ув'язнений, що пив чай, не помер у віці 83 років[3]. Немає інформації про те, коли помер ув'язнений, що мусив пити каву[4].
Наслідки ред.
Результати королівського експерименту мало вплинули на соціальну політику держави. Після повернення до програми високого оподаткування, наступний монарх знову спробував відновити заборону кави в 1794 році[3].
Без особливого успіху вона продовжувалась аж до початку 1820-х років, після чого уряд прислухався до бажань людей. З тих пір споживання кави у Швеції стало одним з найвищих у світі, зараз населення споживає в середньому 11 кг кави на особу щороку[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Alon Halevy (8 грудня 2011). The Infinite Emotions of Coffee (англ.). Macchiatone Communications. с. 77. ISBN 978-0-9847715-1-6. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 17 березня 2019.
- ↑ а б в Coffee – rat poison or miracle medicine?. Linné on line (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 17 березня 2019.
- ↑ а б в г д е Bennett Alan Weinberg; Bonnie K. Bealer (23 листопада 2004). The World of Caffeine: The Science and Culture of the World's Most Popular Drug (англ.). Routledge. с. 92. ISBN 978-1-135-95817-6. Процитовано 17 березня 2019.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ а б в г д е ж Kaianders Sempler (15 березня 2006). Gustav IIIs odödliga kaffeexperiment. Ny Teknik[en] (швед.). Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 17 березня 2019.
Джерела ред.
- Von Sebastian Herrmann. Die Wunderbohne. Spiegel Online (нім.). Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 17 березня 2019.