Йосип II (патріарх Константинопольський)

Йосип II (грец. Πατριάρχης Ιωσήφ Β; бл. 1360 — 10 червня 1439) — константинопольський патріарх у 1416—1439 роках, митрополит Ефеський у 1393—1416 роках. Учасник Флорентійського собору. За однією з непідтверджених версій, є сином болгарського царя Івана Шишмана.

Йосип II (патріарх Константинопольський)
Joseph II of Constantinople.jpg
Патріарх Константинопольський
1416 — 1439
Попередник: Євфимій II
Наступник: Митрофан II
Митрополит Ефеський
1393 — 1416
Попередник: Мирон
Наступник: Марк
 
Діяльність: священник
Народження: 1360[1]
Смерть: 10 червня 1439(1439-06-10)[2]
Флоренція, Флорентійська республіка
Похований:

CMNS: Йосип II у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

 
Фреска авторства Беноццо Ґоццолі із зображенням Йосипа II у Каплиці Волхвів у Флоренції

Народився близько 1360 року. За однією з версій, був сином болгарського царя Івана Шишмана. Проте, оскільки цар народився близько 1350 року, і на момент народження патріарха Йосипа II йому було всього 10 років, ця версія є суперечливою[3].

Про ранні роки Йосипа II відомо дуже мало. Відомо, що майбутній патріарх був ченцем у монастирі на горі Афон[4].

З 1393 року був митрополитом Ефеським[5].

21 травня 1416 року ченець Йосип був обраний патріархом Константинопольським Йосипом II.

На посаді патріарха здійснював соборницьку діяльність. Йосип II підтримав візантійського імператора Іоанна VIII у намірах укласти унію з Римо-католицькою церквою[6].

У 1437 році патріарх відмовився посвятити Іону Одноушева, єпископа рязанського, у митрополити всієї Русі та залишив на цій посаді Ісидора Київського[7].

У 1439 році патріарх разом з імператором Іоанном VIII відвідав Флоренцію, де відбувся собор, на якому між Католицькою та Православною церквами була укладена Флорентійська унія[8].

Засідання собору тривали кілька місяців. Через старість патріарх Йосип II був важко хворий. Уже 10 червня 1439 року він помер у Флоренції. Похований там же у соборі Санта-Марія Новелла[9].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #102511551 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б https://pantheon.world/profile/person/Joseph_II_of_Constantinople
  3. Павлов, · Пламен (21 жовтня 2007). Щрихи към портрета на Вселенския патриарх Йосиф ІІ. Православие.БГ (bg-BG). Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 15 червня 2022. 
  4. Вселенският Патриарх Йосиф II – духовен водач от европейска величина - проф. Пламен Павлов - Поглед Инфо. web.archive.org. 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 15 червня 2022. 
  5. Joseph II of Constantinople - OrthodoxWiki. orthodoxwiki.org. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 15 червня 2022. 
  6. Dujčev, Ivan (1961). A propos de la biographie de Joseph II, patriarche de Constantinople. Revue des études byzantines 19 (1). с. 333–339. doi:10.3406/rebyz.1961.1267. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 15 червня 2022. 
  7. Чубатий, Микола (1976). Історія Християнства на Руси-Україні. XLIII. Neo Eboraci. web.archive.org. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 15 червня 2022. 
  8. CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: Council of Florence. www.newadvent.org. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 15 червня 2022. 
  9. Laurent, Vitalien (1955). Les origines princières du patriarche de Constantinople Joseph II († 1439). Revue des études byzantines 13 (1). с. 131–134. doi:10.3406/rebyz.1955.1121. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 15 червня 2022.