Йозеф Торак, нім. Josef Thorak; 1889 лютого, Зальцбург, Австрія — 26 лютого 1952, палац Хартмансберг, Німеччина) — австро-німецький скульптор.

Йозеф Торак
Народження7 лютого 1889(1889-02-07)[1][2][…]
Відень, Австро-Угорщина
Смерть26 лютого 1952(1952-02-26)[3][4] (63 роки)
 Hartmannsbergd, Бад-Ендорф, Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Похованнякладовище Святого Петраd
Країна Австрія
Діяльністьскульптор, викладач університету
ВчительAnton Hanakd і Ludwig Manzeld
Відомі учніMargarete Depnerd
ПрацівникМюнхенська академія мистецтв і Фердинанд I Кобург
ТвориGüvenlik Monumentd
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Роботи в колекціїгалерея Бельведер[5], Schloss Isingd[6][7], Güvenlik Monumentd[7], Палац Мірабель[7], Національний музей (Ґданськ)[8] і City History Museum Spandaud[9]

CMNS: Йозеф Торак у Вікісховищі
Статуя Торака «Рідні місця» (1928) в берлінському районі Шарлоттенбург, Німеччина.

Торак отримав визнання в 1922 році завдяки статуї «Вмираючий воїн» в Штольпмюнде (зараз Устка, Польща) в пам'ять загиблих у Першій світовій війні.

З 1933 року Торак, поряд з Арно Брекером і Фріцем Климшем, став одним з «офіційних» скульпторів Третього рейху. Характерною рисою неокласичного стилю Торака було зображення голих м'язистих фігур брутального виду. В його творчості помітно деякий вплив експресіонізму.

Посилання

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.