Йозеф Торак, нім. Josef Thorak; 1889 лютого, Зальцбург, Австрія — 26 лютого 1952, палац Хартмансберг, Німеччина) — австро-німецький скульптор.

Йозеф Торак

Народження 7 лютого 1889(1889-02-07)[1][2][…]
Відень, Австро-Угорщина
Смерть 26 лютого 1952(1952-02-26)[3][4] (63 роки)
  Hartmannsbergd, Бад-Ендорф, Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Поховання кладовище Святого Петраd
Країна  Австрія
Діяльність скульптор, викладач університету
Вчитель Anton Hanakd і Ludwig Manzeld
Відомі учні Margarete Depnerd
Працівник Мюнхенська академія мистецтв і Фердинанд I Кобург
Твори Güvenlik Monumentd
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Роботи в колекції галерея Бельведер[5], Schloss Isingd[6][7], Güvenlik Monumentd[7], Палац Мірабель[7], Національний музей (Ґданськ)[8] і City History Museum Spandaud[9]

CMNS: Йозеф Торак у Вікісховищі
Статуя Торака «Рідні місця» (1928) в берлінському районі Шарлоттенбург, Німеччина.

Торак отримав визнання в 1922 році завдяки статуї «Вмираючий воїн» в Штольпмюнде (зараз Устка, Польща) в пам'ять загиблих у Першій світовій війні.

З 1933 року Торак, поряд з Арно Брекером і Фріцем Климшем, став одним з «офіційних» скульпторів Третього рейху. Характерною рисою неокласичного стилю Торака було зображення голих м'язистих фігур брутального виду. В його творчості помітно деякий вплив експресіонізму.

Посилання ред.

Див. також ред.

Примітки ред.