Йозеф Палечек

чехословацький хокеїст

Йозеф Палечек (чеськ. Josef Paleček, нар. 5 травня 1949, Старий Колін, Чехословаччина) — чехословацький хокеїст, що грав на позиції нападника. Чемпіон світу 1972 року.

Чехія Йозеф Палечек
Народився 5 травня 1949(1949-05-05) (74 роки)
Старий Колін, Чехословаччина
Позиція нападник
Кидок лівий
Проф. клуби «Тесла» (Падбрубице)
«Дукла» (Їглава)
Нац. збірна  Чехословаччина
Ігрова кар'єра 1968 — 1987

CMNS: Йозеф Палечек у Вікісховищі

Ігрова кар'єра ред.

Виступав за команди:

Роки Команда Ліга Ігри Голи
1968—1970   «Дукла» (Їглава) Д-1 451 171
1960—1977   «Тесла» (Падбрубице)
1977—1978   «Дукла» (Їглава)
1978—1980   «Тесла» (Падбрубице)
  Чехословаччина 62 16
1980—1983   «Градець-Кралове» Д-2
  «Кауфбойрен» Д-1
  «Аугсбург Пантерс» Д-2
1986—1987   «Лінц» Д-1

Тричі став чемпіоном Чехословаччини: з «Дуклою» — 1969, 1970, з «Теслою» — 1973. Всього в елітній чехословацькій лізі провів 451 матч (171 гол).

За національну збірну дебютував 12 березня 1969 року проти команди США. Товариська гра проходила у Падрубице і завершилася пермогою господарів з рахунком 6:1 (голи: Мартінець (2), Маржик (2), Штястний, Новак)[1]. Учасник трьох чемпіонатів світу і Європи, де здобув медалі різного ґатунку: 1972 — золото, 1973 — бронза і 1974 — срібло. На цих турнірах провів 20 ігор (5+12), а всього у складі команди Чехослоаччини — 62 (16 голів).

Тренерську діяльність розпочав у Градець-Кралове, де був граючим помічником головного тренера. Очолював клуби «Падрубице», «Білі тигри» (Ліберець), «Енергія» (Карлові Вари). Під його керівництвом ліберецькі хокеїсти здобули перші нагороди чеської екстраліги (бронза у 2005 і 2007 роках), а команди з Карлових Вар стала найсильнішою в чемпіонаті 2009 року.

Входив до тренерського штабу збірної Чехії на шести чемпіонатах світу і зимивих Олімпійських іграх 2014 року. У цей час чехи здобували на чемпіонатах світу срібло (2006) і бронзу (2011, 2012).

Примітки ред.

  1. Сезон збірної Чехословаччини 1968/1969. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 16 травня 2019.

Посилання ред.