Йозеф Йоахім Рафф
Йозеф Йоахім Рафф (нім. Joseph Joachim Raff; 27 травня 1822, Лахен поблизу Цюриха, Швейцарія — 4 червня 1882, Франкфурт-на-Майні) — німецько-швейцарський композитор, музичний педагог, музикант.
| Йозеф Йоахім Рафф | |
|---|---|
| нім. Joseph Joachim Raff | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 травня 1822[1][2][…] |
| Місце народження | Лахен, Марх, Швіц, Швейцарія[4] |
| Дата смерті | 24 червня 1882[1] (60 років) |
| Місце смерті | Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4] |
| Поховання | Франкфуртський головний цвинтарd |
| Громадянство | Швейцарія |
| Професії | композитор, музичний педагог, піаніст |
| Відомі учні | Algernon Ashtond, Anton Urspruchd, Edward MacDowelld, Alexander Ritterd, August Wilhelmjd і Ernesto Elorduyd |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера і симфонія |
| Заклад | Франкфуртський університет музики та виконавських мистецтв і Консерваторія Гоха |
| raff.org | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в швейцарській німецькомовній комуні Лахен в родині музиканта-органіста, який втік в 1810 році з Вюртемберга від примусового вербування в армію-союзницю Наполеона.
Спеціальної музичної освіти не отримав, був значною мірою самоуком. Закінчивши єзуїтську школу в Швіці, став вчителем. Працював педагогом в Шмеріконі, Швіці і Раперсвілі.
Перший досвід в музичній творчости — кілька фортеп'янних композицій, які Рафф послав Ф. Мендельсону, які були видані за його рекомендацією в 1844 році музичним видавництвом «Breitkopf & Härtel» і отримали позитивні оцінки Р. Шумана в журналі «Neue Zeitschrift für Musik». Успіх спонукав Раффа переїхати до Цюріха і повністю присвятити себе творчій діяльности.
Велику підтримку Раффу надав також Ф. Ліст, з яким він познайомився в 1845 році в Базелі. Деякий час жив в Штутгарті, дружив з Г. фон Бюловим.
З 1850 по 1853 рік Рафф працював помічником Ф. Ліста у Веймарі, де з 1850 року приєднався до веймарської школи музики, співпрацював з журналом «Neue Zeitschrift für Musik», опублікував роботу «Вагнерівська проблема» (1854).
У 1856—1877 рр. жив в Вісбадені. У 1877 році став першим директором консерваторії Хоха у Франкфурті-на-Майні. Заснував спеціальний клас для жінок-композиторів і запросив Клару Шуман та інших видатних музикантів викладати. Сам будучи викладачем композиції, виховав ряд талановитих композиторів і музикантів, серед них Е. Мак-Доуелл і А. Ріттер.
Прем'єра опери композитора «Король Альфред», поставлена у Веймарі, особливого успіху не мала, але після виконання в Веймарі інструментальних творів репутація Раффа як симфоніста стала рости. Музичні твори Раффа свого часу користувалися популярністю і були репертуарними в різних європейських країнах; Н. Ф. Соловйов в «Енциклопедії Брокгауза і Ефрона» відносив Раффа до числа «видатних композиторів сучасної німецької школи».
Вибрані твори ред.
- опери
- Король Альфред (König Alfred 1848; 2-га ред. 1851 Веймар),
- Дама Кобольд (Dame Kobold, 1870, Веймар)
- Бенедетто Марчелло (Benedetto Marcello) і ін.
- ораторії;
- для оркестру
- 11 симфоній, в тому числі:
- «До Батьківщини» — An das Vaterland, 1863;
- У лісі — Im Walde, 1869;
- Леонора, 1872;
- В Альпах — In den Alpen, 1877;
- Весняні звуки — Frühlingsklänge, 1878;
- Влітку — Im Sommer, 1880,
- сюїти, увертюри, в тому числі до п'єс В. Шекспіра;
- для інструментів з оркестром:
- для фортеп'яно: концерт, Ода весні (Ode au printemps), сюїта;
- для скрипки: 2 концерти, сюїта;
- для віолончелі: 2 концерти;
- камерно-інструментальні ансамблі, в тому числі
для фортеп'яно:
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118597779 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література ред.
- Соловьёв Н. Ф. Рафф, Йозеф-Иоахим // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Посилання ред.
- Raff, Joachim [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Роботи І. [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.] Раффа в Німецькій національній бібліотеці [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)