Йожеф Ґат (угор. Gát József; 26 грудня 1913, Секешфегервар2 липня 1967, Будапешт) — угорський піаніст, клавесиніст і музичний педагог.

Йожеф Ґат
Основна інформація
Дата народження 26 грудня 1913(1913-12-26)
Місце народження Секешфегервар, Угорщина
Дата смерті 2 липня 1967(1967-07-02) (53 роки)
Місце смерті Будапешт, Угорська Народна Республіка
Громадянство Угорщина
Професії педагог, музикант, музичний педагог, піаніст
Освіта Музична академія Ференца Ліста (1937)

БіографіяРедагувати

Народився в єврейській родині.

У 1938 році закінчив Музичну академію Ференца Ліста в Будапешті у Золтана Кодая, Бели Бартока і Арнольда Секея. Внаслідок дискримінаційної політики нацистів зазнавав труднощів у працевлаштуванні, а в період Другої світової війни був змушений переховуватися. Більше 30 його родичів, включаючи батьків і першу дружину, загинули в нацистських концентраційних таборах[1].

З 1949 року викладав в Музичній академії Ференца Ліста (серед учнів, зокрема, Ілона Пруна [2] і Тамаш Вашарі). Відомий як методист, опублікував ряд підручників, серед яких особливою популярністю користувалася «Техніка фортеп'янної гри» (угор. A zongorajáték technikája 1954), перекладена вісьмома мовами. Підготував угорські видання широкого діапазону творів — від «24 мотетів» Орландо Лассо до творів М. Глінки.

Як виконавець Ґат вважається ініціатором відродження клавесина в Угорщині[3], яке розпочалося з придбання ним першого власного інструменту в 1952 році. У 1955 році кілька старовинних інструментів були представлені Ґатом на концерті у Великому залі Академії імені Ліста. Він записав виконані на клавесині Ґольдберг-варіації Йоганна Себастьяна Баха (1963) і альбом п'єс Франсуа Куперена (1966). Обидва записи відтворені в 1999 році на CD компанією Hungaroton (HRC 1001, HRC 1013)[3].

Помер від серцевого нападу[1].

РодинаРедагувати

Донька — Естер Фонтана (угор. Eszter Fontana)[1].

Пам'ятьРедагувати

Композитор Джеремі Пейтон-Джонс (англ. Jeremy Peyton Jones) написав для клавесина «Пам'яті Ґата і Бродського» (англ. In Memoriam Gát and Brodszky) в 3-х частинах; перше виконання відбулося в 2007 року в Норвічі[4].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в József Gát (en). Boston Clavichord Society. Процитовано 2014-04-05. 
  2. Илона Пруньи на сайті Allmusic(англ.)
  3. а б Sebestyén J..
  4. Brand new music for harpsichord (en). On An Overgrown Path. 2007-10-21. Процитовано 2014-04-05. 

ПосиланняРедагувати