Йоди́ди — солі йодидної кислоти HI.

Йодид ртуті(II) у двох алотропних модифікаціях

Під терміном йодиди зазвичай йдеться про неорганічні солі йодидної кислоти — сполуки йоду з металами та неметалами окрім вуглецю.

Поширення у природі ред.

 
Майєрсит

У природі йодиди є малопоширеними. До природних йодидів належать мінерали йодаргірит AgI, майєрсит (Ag, Cu)I, маршит CuI.

Фізичні властивості ред.

Йодиди є кристалічними речовинами, із забарвленням від білого (йодиди лужних металів) до жовтого і помаранчевого, а також червоного. Йодиди деяких важких металів (бісмуту, кобальту) можуть мати зелене або чорне забарвлення

Більшість йодидів добре розчиняється у воді, малорозчинними є сполуки Agl, CuI та HgI2.

Розчинність деяких неорганічних йодидів у воді (у відсотках)[1][2]
0 °C 10 °C 20 °C 25 °C 30 °C 40 °C 50 °C 60 °C 70 °C 80 °C 90 °C 100 °C
BaI2 62,5 64,7 67,3 68, 8 69, 1 69, 5 70,1 70,7 71,3 72,0 72, 7 73.4
CaI2 64,6 66,0 67,6 68,3 69,0 70,8 72,4 74,0 76,0 78,0 79,6 81,0
CdI2 44,1 44,9 45,8 46,3 46,8 47,9 49,0 50,2 51,5 52,7 54,1 55,4
CoI2 58,0- 61,78 65,35 66, 99 68,51 71,17 73,41 75,29 76,89 78,28 79,52 80,70
HgI2 0,0041 0,0055 0,0072 0,0122 0,0199
KI 56,0 57,6 59,0 59,7 60,4 61,6 62,8 63,8 64,8 65,7 66,6 67,4
LiI 59,4 60,5 61,7 62,3 63,0 64,3 65,8 67,3 68,8 81,3 81,7 82,6
NaI 61,2 62,4 63,9 64,8 65,7 67,7 69,8 72,0 74,7 74,8 74,9 75,1
NH4I 60,7 62,1 63,4 64,0 64,6 65,8 66,8 67,8 68,7 69,6 70,4 71.1
PbI2 0,041 0,052 0,067 0,076 0,086 0,112 0,144 0,187 0,243 0,315
ZnI2 81,1 81,2 81,3 81,4 81,5 81,7 82,0 82,3 82,6 83,0 83,3 83,7

Йодиди також добре розчиняються в полярних розчинниках: спиртах, кетонах, етерах.

Отримання ред.

 
Утворення в розчині осаду йодиду свинцю(II)

Отримання йодидів можливе прямою взаємодією простих речовин:

 
 

Найпоширенішим способом є реакція обміну між солями металу та іншими йодидами:

 

Для отримання йодидів тугоплавких металів застосовується термічне галогенування їхніх оксидів (у присутності агенту галогенування):

 
 

Хімічні властивості ред.

Йодиди мають схильність до комплексоутворення, хоча значно слабшу, аніж в інших галогенідів. Так, існують сполуки KHgI3, що використовується у приготування реактиву Несслера, Cu2HgI4, Ag2HgI4 тощо.

Йодиди лужних та важких металів є стійкими до нагрівання у кисні й на повітрі, тоді як більшість інших йодидів за нагрівання утворюють оксиди.

Застосування ред.

Йодиди калію, натрію та амонію застосовують у медицині при нестачі в організмі йоду (ендемічному зобі) та при деяких запальних процесах. Також сполуки використовуються у фотографії.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Розчинність розраховується як відношення маси розчиненої речовини до маси утвореного розчину.
  2. CRC Handbook of Chemistry and Physics / Lide D. R., editor. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)

Джерела ред.

  • Greenwood, N. N., Earnshaw, A. Chemistry of the Elements. — 2nd. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — P. 822—823. — ISBN 0-7506-3365-4. (англ.)
  • Lyday, P. A. Iodine and Iodine Compounds // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 3—8. — DOI:10.1002/14356007.a14_381. (англ.)
  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. [сторінка?]
  • Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — С. [сторінка?]. (рос.)