Йоганн Швердфегер (нім. Johann Schwerdfeger; 24 листопада 191429 грудня 2015) — німецький військовослужбовець, оберфельдфебель вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Йоганн Швердфегер
Народився 24 листопада 1914(1914-11-24)
Пляйн, Бернкастель-Віттліх, Рейнланд-Пфальц
Помер 29 грудня 2015(2015-12-29) (101 рік)
Пляйн, Бернкастель-Віттліх, Рейнланд-Пфальц, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання Фельдфебель
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Кубанський щит
Кубанський щит

Біографія ред.

Восьмий із десяти дітей Петера Йозефа і Катаріни Швердфегер. Після закінчення школи в 1931-34 роках навчався на столяра. В 1935-37 роках служив в 84-му піхотному полку. В 1939 році призваний в 3-тю роту 186-го піхотного полку 73-ї піхотної дивізії. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній, а також Німецько-радянської війни. В червні 1942 року переведений з 75-го запасного піхотного батальйону в 1-шу роту 228-го єгерського полку 101-ї єгерської дивізії і призначений командиром взводу. В квітні 1944 року був важко поранений в голову і праву руку біля Вінниці і відправлений на лікування. В боях більше не брав участі.

В 1949 році заснував власну столярну майстерню, яку в 1978 році передав сину Рудольфу, проте продовжив працювати в ній до 2002 року. В 2005 році почав писати історію свого життя, яка була видана в 2007 році під назвою «Спогади». Помер в колі рідних.

Сім'я ред.

11 листопада 1944 року одружився з Марією Штольц. В пари народились 4 дітей. До кінця життя у Швердфегера з'явились 10 внуків і 12 правнуків.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Bender R.J., Breyette T., Tank Killers, RJ Bender Publications, 2000, ISBN 0-912138-83-1

Примітки ред.