Нарукавний знак «За знищений танк»
Нарукавний знак «За знищений танк» (нім. «Sonderabzeichen für das Niederkämpfen von Panzerkampfwagen durch Einzelkämpfer») — нарукавний знак, німецька військова нагорода[1] часів Третього Рейху. Мав два ступені — перший і другий. Всього знаком було нагороджено понад 10 тисяч військовослужбовців.
| Нарукавний знак «За знищений танк» Panzervernichtungsabzeichen (скорочена) | ||||
 | ||||
 | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Третій Рейх | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | Нарукавний знак | |||
| Статус | Не вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 9 березня 1942 | |||
| Нагороджено: |
понад 10 тис. чоловік [Вин. 1] | |||
| Нагороджені: | ||||
| d (1) | ||||
| Черговість | ||||
| Відповідає | Нарукавний знак «За знищений танк» | |||
 Нарукавний знак «За знищений танк» у Вікісховищі | ||||
Історія
ред.Нарукавний знак «За знищений танк» було засновано 9 березня 1942[2]. До введення нарукавного знаку, військовикам вручався нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» — за одноосібне знищення восьми танків противника або іншої бронетехніки. Нагородженню підлягали всі військовослужбовці, яки знищили танк чи іншу бронетехніку, включаючи бронеавтомобілі, ручною зброєю (протитанковою рушницею, гранатометом, гранатами тощо) в бойових умовах, починаючи з 22 червня 1941. Після стрімкого збільшення кількості нагороджених, 18 грудня 1943[3] був заснований 1-й ступінь нагороди, відповідно початковий варіант знака набув статусу 2-го ступеня. Не підлягали нагородженню військовослужбовці танкових (в тому числі САУ) та протитанкових артилерійських підрозділів.
Опис знака та критерії нагородження
ред.
На знаку 2-го ступеня, зображення танка PzKpfw IV закріплено на срібній стрічці. Зображення виготовлялося із бронзи з подальшим чорнінням, розмір танка дорівнював 43×18 мм. Він кріпився за допомогою трьох зубців по центру нагородної стрічки з металізованої срібної нитки. У 2-х мм від краю стрічки, зверху і знизу, було вишито чорною ниткою дві тонкі 4-х мм смуги. Розмір стрічки становив 88×32 мм. Стрічка для знаку 1-го ступеня виготовлялася з металізованої нитки золотистого кольору, зображення танка PzKpfw IV виготовлялося з бронзи, але мало позолочене фінішне покриття[4].
Критерії для нагородження нагрудним знаком «За знищений танк» були такі:
- 2-й ступінь (із сріблястою стрічкою) — за знищення одного танка противника;
- 1-й ступінь (із золотистою стрічкою) — за знищення п'яти танків противника.
Знак носили у верхній частині правого рукава, спосіб кріплення — ниткою. Кожен наступний знак кріпився нижче попереднього (але не більше 4-х знаків 2-го ступеня). Після знищення п'ятого танка, знаки 2-го ступеня слід було замінити на знак 1-го ступеня. При знищенні наступного танка противника, черговий знак (2-го ступеня) кріпився нижче знака 1-го ступеня.
Відомі нагороджені
ред.Володарем найбільшої кількості знаків «За знищений танк» став обер-лейтенант Гюнтер Фіценц[Вин. 2], який знищив 21 танк противника[3][5].
- Фрідріх Андінг — знищив 18 танків.
- Адольф Пайхль — знищив 11 танків.
- Густав Валле — знищив 9 танків.
- Непомук Штюцле — знищив 7 танків.
Див. також
ред.Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ Lexikon der Wehrmacht. Архів оригіналу за 4 січня 2011. Процитовано 19 лютого 2011.
- ↑ country-osi. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ а б Пятов Г. В. Боевые награды Германии 1933—1945. стор. 54
- ↑ Wehrmacht-Awards.com. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ axishistory. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 19 лютого 2011.
Джерела з інтернету та література
ред.
- Опис знака [Архівовано 29 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Нагороджені знаком «За Знищений Танк» [Архівовано 12 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Пятов Г. В. Боевые награды Германии 1933—1945. Каталог-определитель. — М.: ИГП «Профис», 2002. — ISBN 5-902325-01-3
Виноски
ред.- ↑ На світлинах — музейний[en] експонат. Видна стрічка, що пришита у проріз для ґудзика, нагородження Залізним хрестом 2-го класу, на лівих грудях закріплено Нагрудний знак ближнього бою, а на правому передпліччі — нарукавні знаки «За Знищений Танк» 1-го та 2-го ступенів.
- ↑ Гюнтер Фіценц (нім. Günther Viezenz; *1 лютого 1921 Göhlenau, Вільна держава Пруссія — †14 січня 1999 Кельн, ФРН) — кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Винищів ручною зброєю (гранатами, ранцями з потужною вибухівкою, панцерфаустом) 21 одиницю бронетехніки. Закінчив війну капітаном. Від 1 квітня 1956 Віценц у Бундесвері; вийшов у відставку в чині полковника 30 березня 1980. Помер 1999 у Кельні.