Йоганн Секунд
| Йоганн Секунд | ||||
|---|---|---|---|---|
| Johannes Secundus | ||||
 Йоганн Секунд | ||||
| Ім'я при народженні | Ян Еверартс, Johann Nico Everaerts | |||
| Народився |
15 листопада 1511 Гаага | |||
| Помер |
25 вересня 1536 (24 роки) Турне | |||
| Країна |
Northern Netherlandsd[1] Габсбурзькі Нідерланди | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | латинська | |||
| Жанр | поезія | |||
| Magnum opus | «Поцілунки» (Basia) | |||
| Конфесія | католицька церква[2] | |||
| Рід | Everardi familyd | |||
| Батько | Nicolaas Everaertsd[2] | |||
| Брати, сестри | Hadrianus Mariusd і Nicolaus Grudiusd | |||
.svg) | ||||
|
| ||||
 Йоганн Секунд у Вікісховищі | ||||
Йоганн Секунд (лат. Johannes Secundus, справжнє ім'я і прізвище Ян Еверартс, нід. Johann Nico Everaerts, 15 листопада 1511, Гаага — 25 вересня 1536, Турне) — нідерландський поет епохи Відродження.
Життєпис ред.
Ян Еверартс був сином голландського юриста Ніколауса Еверартса, друга Еразма Роттердамського. Два його старших брати Нікола Грудій і Адріан Марій були поетами. Перший латинський вірш написав у віці 10 років. Разом зі своїм братом навчався в місті Бурж, вивчав право в італійського юриста Андреа Альчіато і отримав ступінь ліценціата в 1533 році. Два роки служив секретарем у архієпископа Толедо.
Творчість ред.
Після смерті Секунда брати зібрали і видали всі його твори. Відомий своєю збіркою «Поцілунки» (Basia, близько 1535, видана в 1539) латинською мовою, що складалася з 19 поліметричних поем, створених під впливом поезії Катулла. У цій збірці віршів Секунд представив «поетичний зразок ренесансної гармонії чуттєвості». Вони викликали безліч наслідувань не тільки поетів-співвітчизників Секунда (Ян Лернуцій, Ян ван дер Дус та ін), а й поетів «Плеяди» (і, перш за все, П'єра Ронсара), Дж. Флетчера, В. Драммонда, Дж. Марино, Дж. Б. Маньяно і Г. Муртола.
Мотиви поезії Секунда використовували Шекспір, Б. Джонсон, М. Опіц та інші. Монтень у «Дослідах» згадує «Поцілунки» серед новітніх творів, «гідних розважити читачів».
Секунд також є автором листів, подорожніх нотаток, трьох збірок елегій, епіграм, од, сильв та інших віршів. Свої твори він присвятив Томасу Мору, Еразму Роттердамському, Карлу V, Франциску I.
Видання творів ред.
- Повне зібрання творів
- Jean Second. Œuvres complètes, H. Champion, Paris, 2005 (2 volumes). Édition critique établie et annotée par Roland Guillot. — двомовне латинсько-французьке видання.
- Jean Second. Epigrammatum liber unus (trad. Daniel Delas, introduction et notes de R. Guillot), Epistolarum libri duo (trad. J.-C. Ternaux, introduction et notes de R. Guillot et J.-C Ternaux), Paris, Champion, 2007 (t. III des Œuvres complètes).
- «Le livre des baisers», traduction d'Emmanuel Hiriart, Suivi de Quelques imitations de Pierre de Ronsard, Rémy Belleau, Jean-Antoine Baïf, Joachim du Bellay, Edinter, 2003 — [1] — двомовне латинсько-французьке видання.
Література ред.
- Eugen Ehrmann. Secundus, Johann / Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 33, Duncker & Humblot, Leipzig 1891, S. 524 f.
- Maurice Rat, " Un grand poète latin du XVIe siècle : Jean Second ", in Mercure de France, n° 975, 1er février 1939.
- Clifford Endres, Joannes Secundus. The Latin Love Elegy in the Renaissance. Hamden 1981.
- « La poétique de Jean Second et son influence au XVIe siècle : actes du colloque de l'École normale supérieure, 6-7 février 1998», in Les Cahiers de l'humanisme, vol. 1, Paris, Belles lettres, 2000.
- Eckart Schäfer (Hrsg.), Johannes Secundus und die römische Liebeslyrik. Tübingen 2004. NeoLatina 5.
- Ошис В. В. Лирика и драматургия гуманистов: [Нидерландская литература] // История всемирной литературы: В 8 томах / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1983—1994. — На титл. л. изд.: История всемирной литературы: в 9 т. Т. 3. — 1985. — С. 172—173.
- Гаспаров М. Л. Поэзия Иоанна Секунда // Эразм Роттердамский. Стихотворения; Иоанн Секунд. Поцелуи. М.: Наука, 1983.
Посилання ред.
- Твори Йоганна Секунда (лат.) [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]