Йоганнес Нарбут
Йоганнес Нарбут (ест. Johannes Woldemar Otto Narbutt) 3/15.04.1879 Таллінн — 06.04.1936 Одеса — балтійсько-німецький фізико-хімік, який працював в Естонії, Німеччині та Україні.
| Йоганнес Нарбут | |
|---|---|
| Johannes Woldemar Otto Narbutt | |
| Народився |
3/15.04.1879 Таллінн |
| Помер |
6 квітня 1936 Одеса, Україна |
| Місце проживання | Естонія, Німеччина, Україна |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Галузь | фізична хімія, колоїдна хімія, електрична хімія, органічна хімія |
| Заклад | Тартуський університет, Варшавська політехніка, Одеський фізичний інститут |
| Науковий ступінь | Доктор |
| Членство | Товариство естонських натуралістів |
Життєпис
ред.Батько Йоганнеса Нарбута був фармацевтом. Про матір нічого не відомо.[1]
Закінчивши у 1899 році Талліннську Гімназію ім. Ніколая І вступив до Тартуського університету.
1904 року захистив кандидатську ступінь на хімічному факультеті. У 1916 році захистив ступінь магістра хімії з дисертацією «О теплоемкости и теплоты правления ряда дигалоидозамещенных бензола», а у 1930 році захистив докторську ступінь з хімії в університеті Гіссена з дисертацією «Über den Herscheleffekt» (Z. f. wiss. Photographie, Photophysik und Photochemie. 1930, 28). З 1905 по 1907 роки продовжував свою освіту в Берліні, Цюріху та Мюнхені.[2]
У 1904—1905 рр. Нарбут працював науковим співробітником у Тарту, з 1908 року — асистентом хімічної лабораторії Тартуського університету, з 1917 по 1918 рр. — приват — доцентом. У 1917—1918 рр. обіймав посаду професора фізичної хімії та електрохімії у Варшавській політехніці (1917 року евакуйованій до Нижнього Новгороду).[3]
У 1919 році став професором Тартуського університету. До 1924 року був професором фізичної хімії та завідуючим лабораторією. В університеті предметами його досліджень були фізична, колоїдна, електрична та органічна хімія.
Оскільки продовжувати дослідження у галузі хімічної термодинаміки у Тартуському університеті було неможливо, він переїхав до Таллінна, де з 1924 по 1927 рік працював викладачем фізики та математики у катедральній школі.
у 1917 році переїхав до Німеччини, де працював в Інституті наукових досліджень фотографії у Дрездені.
1931 року Йоганнес виїхав до СРСР, де до самої смерті у 1936 році, працював у лабораторії досліджень фотографії Одеського фізичного інституту.[4]
Похований на другому християнському цвинтарі в місті Одеса, ділянка 22.[5]
Дослідницька робота
ред.У Тартуському університеті Нарбут займався переважно проблемами термодинаміки, продовжуючи напрямок досліджень хімічної термодинаміки, що його започаткував професор Густав Таман.
У період з 1905 по 1917 роки він опублікував 17 наукових статтей про фізико — хімічні параметри органічних сполук (напр., галогенопохідних бензолу) і термодинамічні характеристики процесів фазових переходів.
На основі результатів вимірювань, Йоганнес Нарбут вивів рівняння для розрахунку теплоємності, теплоти випаровування, плавлення та перетворення.
Брав у часть у редагуванні видань Естонського товариства натуралістів у 1908—1909 роках.
У 1930х публікував статті з проблем наукової фотографії.
Загалом оприлюднив понад 30 наукових статтей.
Праці
ред.- Die Schmelz-, Siedel- und Dampfdruckkurven in den binären Systemen. // Z. physikalische Chemie. 53 (1905)
- Die spezifischen Wärmen und Schmelwärmen der Dichlor-, Chlorobrom-, Dibrom-, Bromjod- und Dijodbenzole. I—IV. // Z. Elektrochemie. 24 (1918); 25 (1919)
- Die Schmelzpunkte sowie einige Lichtbrechungs koeffizienten und spezifische Gewichte einer Reihe von Dihalogenbenzolen. // Berichte Dt. Chem. Gs. 52 (1919)
- Von den Kurven für die freie und die innere Energie bei Schmelz- und Umwandlungesvorgängen. // ACUT, A, 1922, 3/1
- Der Herscheleffekt auf rot- und ingrarot empfindlichen photographisen Schichten. // Z. Wiss. Photographie, Photophysik und Photochemie 33 (1934)
Примітки
ред.- ↑ Puhvel, Jaan; Nirk, Endel; Sõgel, Endel (1976). Eesti kirjanduse biograafiline leksikon. Books Abroad. Т. 50, № 2. с. 440. doi:10.2307/40130609. ISSN 0006-7431. Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ Puhvel, Jaan; Nirk, Endel; Sõgel, Endel (1976). Eesti kirjanduse biograafiline leksikon. Books Abroad. Т. 50, № 2. с. 440. doi:10.2307/40130609. ISSN 0006-7431. Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ Historia Politechniki Warszawskiej. Wikipedia, wolna encyklopedia (пол.). 1 травня 2024. Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ Puhvel, Jaan; Nirk, Endel; Sõgel, Endel (1976). Eesti kirjanduse biograafiline leksikon. Books Abroad. Т. 50, № 2. с. 440. doi:10.2307/40130609. ISSN 0006-7431. Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ Одесское второе кладбище - Нарбут Йоханнес. sites.google.com (укр.). Процитовано 19 червня 2024.
Література
ред.- EAA, f. 2100, n. 2, s. 713 (V. Past).
- ID puudub veebisaidil «BBLD — Baltisches biografisches Lexikon digital»
- Eesti entsüklopeedia. 14. kd, lk 319.
- Eesti teaduse biograafiline leksikon. 3. köide: N–Sap TTEÜ, avaldatud elektrooniliselt 2013
- Past, Vello. Tartu Ülikooli keemiaosakonna õppe- ja teadustöö arengujooni käesoleval sajandil. − TÜ ajaloo küsimusi, XX, lk 37.
- Poggendorffs biographisch-literarisches Handwörterbuch zur Geschiche der exakten Naturwissen-schaften. 1938, VI/3, 1825—1826.
- Tartu ülikooli ajalugu: kolmes köites. III kd. Tallinn: 1982, lk 141.
- Илометс, Т. Работы по фотографии химиков, работавших в Тартуском университете. − Материалы VIII конф. по истории науки в Прибалтике. Трт, 1970, lk 45.
- Мартинсон, Х. Р. Становление химической науки и промышленности в Эстонии: химия до 1917 года. Tallinn: 1987, lk 165, 312.
| Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. (20 червня 2024) |