Йоасаф Рудзинський

Рудзинський Яків (чернече ім'я Йоасаф; *1703, Стрий — †після 1756) — український релігійний діяч доби Гетьманщини. Архімандрит Курського Знаменського монастиря на Московщині. У церковній історії відомий гострим конфліктом з єпископом Бєлгородським і Обоянським Йоасафом Горленком — онуком Гетьмана Данила Апостола.

БіографіяРедагувати

Походив з бойківського міщанського роду на Галичині. Закікчив повний курс навчання Києво-Могилянської академії. Значився студентом класу богослов'я у реєстрах за 1727-1731. Можливо, в той же час один рік слухав богослов'я у Львівському єзуїтському колегіумі: його підпис «Labor Jacobi Rudenski» («Праця Якова Руденського») стоїть на богословських трактатах, які читалися у Львівському єзуїтському колегіумі 1728/1729 навчального року.

1730 прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі, 1731 став ієродияконом, а згодом — ієромонахом.

Емігрує на Московщину. 7 січня 1739 згідно з ухвалою Синоду Рудзинський призначений до Санкт-Петербурзького сухопутного шляхетського кадетського корпусу, де викладав Закон Божий, латину і «чистописаніе». У серпні 1747 висвячений на архімандрита Курського Знаменського монастиря.

9 липня 1753 у зв'язку з конфліктом між ним і єпископом Бєлгородським і Обоянським Йоасафом Горленком архімандрит Рудзинський зміг повернутися на Гетьманщину, хоч і простим ченцем з забороною священнослужіння.

1756 Синод зняв з нього заборону священнослужіння і відновив у сані архімандрита.

ЛітератураРедагувати

  • Петров Н. И. Описание рукописных собраний в. 2, № 169–171] М.; 1896;
  • Письмо Иоасафа Горленко архимандриту Иоасафу Рудзинскому от 15,07.1754. В кн.: Жевахов Н. Д. Святитель Иоасаф (Горленко), т. .3. К., 1909;
  • Харлампович К. В. Малороссийское влияние.., т 1. Казань, 1914