Вікіпедія

Йоанн Пеле

французький футболіст
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пеле (значення).

Йоанн Пеле (фр. Yohann Pelé, нар. 4 листопада 1982, Бру-сюр-Шантерен) — французький футболіст, воротар.

Ф
Йоанн Пеле
Йоанн Пеле
Йоанн Пеле
Особисті дані
Народження 4 листопада 1982(1982-11-04) (41 рік)
  Бру-сюр-Шантерен
Зріст 196 см
Вага 89 кг
Громадянство Франція Франція
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб вільний агент
Номер 16
Юнацькі клуби
Франція «Мо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2009 Франція «Ле-Ман» 163 (-179)
2009–2012 Франція «Тулуза» 18 (-12)
2014–2015 Франція «Сошо» 49 (-51)
2015–2021 Франція «Марсель» 62 (-69)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2008 Франція Франція U-21 2 (-2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 вересня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 6 вересня 2021.

Ігрова кар'єра ред.

Вихованець «Ле-Мана». Дебютував за клуб у Лізі 2 10 вересня 2002 року і загалом провів того сезону два матчі, а його команда вийшла в елітний дивізіон. У Лізі 1 Пеле провів перший матч 20 грудня 2003 року проти «Сошо» і надалі зумів витіснити з основи Жана-Франсуа Беденека[fr], але команда втриматись в еліті не зуміла. Втім Йоанн регулярно грав і у наступному сезоні 2004/05, коли клуб знову завоював путівку в Лігу 1. Цього разу клуб закріпився в еліті й Пеле протягом наступних чотирьох років був основним голкіпером клубу та провів 128 матчів у вищому дивізіоні Франції.

 
Йоанн Пеле під час виступів за «Тулузу». 2009 рік.

29 червня 2009 року Пеле підписав чотирирічний контракт з французькою «Тулузою». Йоанн розпочав як основний воротар, проте 12 жовтня 2010 року «Тулуза» оголосила, що Пеле страждає на тромбоемболію легеневої артерії[1], через що гравець мав залишитись поза футболом мінімум на пів року[2]. У грудні 2010 року стало відомо, що воротар не зможе грати до жовтня 2011 року і хвороба загрожує продовженню його кар'єри[3]. 9 травня 2012 року Пеле покинув клуб[4], не зігравши за нього більше жодного матчу. У липні 2012 року малієць Мохамед Фофана, колишній партнер Йоана у «Тулузі», заявив в інтерв'ю, що Пеле більше не зможе грати в футбол через хворобу[5].

Втім вже 4 січня 2013 року Йоанн оголосив, що хоче грати в футбол знову після дозволу лікаря і тренувався з «Діжоном» та «Ванном», щоб відновити фізичну форму[4][6]. У січні наступного року, більш ніж через три роки після останньої офіційної гри, воротар підписав контракт на 2,5 роки з «Сошо»[7][8]. 8 лютого 2014 року проти «Лілля» у матчі 24 туру Ліги 1 Пеле повернувся до професійного футболу після тривалої перерви. Зігравши до кінця сезону у 15 іграх, він не зміг запобігти вильоту клубу в Лігу 2. У наступному сезоні клуб не зміг повернутись до Ліги 1, попри високу продуктивність свого воротаря. 9 червня 2015 року була знайдена взаємна домовленість гравця з клубом, яка дозволила йому стати вільним агентом за рік до закінчення контракту[9].

У липні 2015 року Пеле приєднався до клубу Ліги 1 «Марсель»[10]. У першому сезоні був запасним воротарем, але після відходу Стіва Манданди Йоанн став основним воротарем[11] і у сезоні 2016/17 років зіграв у всіх 38 матчах Ліги 1, ставши воротарем з найбільшою кількістю «сухих матчів» серед усіх п'яти топчемпіонатів Європи[12]. Втім влітку 2017 року до команди повернувся Манданда, і Пеле знову став запасним воротарем. Станом на 1 червня 2020 року відіграв за команду з Марселя 61 матч у національному чемпіонаті.

Кар'єра в збірній ред.

У 2008 році зіграв два матчі за молодіжну збірну Франції: попри перевищення обмеження на вік (Пеле було 25 років проти ліміту у 21), правила товариського турніру дозволяли виступати трьом старшим гравцям за молодіжну збірну[13]. 2008 року запрошувався до складу національної збірної Франції на товариські матчі проти Тунісу і Уругваю[14], але на поле не виходив.

Особисте життя ред.

Старший брат Йоанна, Стівен Пеле, також футболіст[4]. Вони разом грали за «Ле-Ман» у сезоні 2002/03.

Примітки ред.

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 16 липня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Yohann Pelé out six mois [Архівовано 15 жовтня 2010 у Wayback Machine.] lequipe.fr ; le 12 octobre 2010.
  3. ↑ Pelé : «Si je dois m'arrêter...» [Архівовано 29 травня 2011 у Wayback Machine.] lequipe.fr, le 27 décembre 2010.
  4. ↑ а б в Yohann Pelé s’entraîne avec Vannes. Le Figaro (French) . 20 серпня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 7 червня 2017.
  5. ↑ Exclu : Pelé ne jouera plus [Архівовано 16 липня 2018 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Dijon accueille Yohann Pelé. L'Équipe (French) . 22 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 8 червня 2017.
  7. ↑ Йоанн Пеле став гравцем «Сошо». Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  8. ↑ Yohann Pelé est officiellement sochalien [Yohann Pelé is officially sochalien] (French) . fcsochaux.fr. 31 січня 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 1 лютого 2014.
  9. ↑ Yohann Pelé laissé libre par Sochaux. Процитовано 9 червня 2015.
  10. ↑ Marseille sign ex-Sochaux keeper Yohann Pele. ESPNFC. 20 липня 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2015.
  11. ↑ Mandanda Pens Crystal Palace Deal. Crystal Palace Football Club. 1 липня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 1 липня 2016.
  12. ↑ Yohann Pelé, l’albatros sous-coté. BeIN SPORTS Your Zone. 31 травня 2017. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 31 травня 2017.
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 16 липня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Pele gets France call for friendly with Tunisia. espnfc.com.com. 13 жовтня 2008. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 21 лютого 2016.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоанн_Пеле&oldid=41297686