Зінченко Олексій Володимирович
Олексі́й Володи́мирович Зі́нченко — капітан першого рангу (посмертно) Військово-морських сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Зінченко Олексій Володимирович | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Капітан 1 рангу | ||||||||
 | ||||||||
| Загальна інформація | ||||||||
| Народження | 24 березня 1977 село Ясне, Мелітопольський район, Запорізька область | |||||||
| Смерть | 17 серпня 2014 (37 років) Старобешеве | |||||||
| Військова служба | ||||||||
| Роки служби | 1994-2014 | |||||||
| Приналежність |  Україна | |||||||
| Вид ЗС |  Військово-морські сили | |||||||
| Формування | ||||||||
| Війни / битви | Війна на сході України | |||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||
| ||||||||
Життєпис
ред.Народився 1977 року в селі Ясне Мелітопольського району Запорізької області. Згодом родина переїхала до Черкаської області. Закінчив 1994-го школу в селі Кам'яний Брід Лисянського району Черкаської області. Того ж року вступив до лав ЗСУ. Випускник 1999 року Чорноморського військово-морського училища в Севастополі.
Проходив військову службу в частині «морських котиків» (73-й морський центр спеціального призначення ВМС України), зокрема на посаді помічника командира з водолазної підготовки: провів під водою понад 2000 годин.
Командир частини «морських котиків» (73-й морський центр спеціального призначення ВМС України).
Загинув, виконуючи завдання, під час обстрілу російсько-окупаційними силами з БМ-21 «Град» в районі міста Старобешеве. Похований в селі Кам'яний Брід Лисянського району Черкаської області.
20 серпня 2014 року похований в селі Кам‘яний Брід.
Нагороди та вшанування
ред.- Орден Богдана Хмельницького (Україна) ІІІ ст. (8 вересня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[1]
- Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ст. (2 липня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток транспортної системи України, забезпечення безперебійної роботи морського та річкового флоту, високий професіоналізм, зразкове виконання військового обов'язку[2]
- Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»;
- Медаль «10 років Збройним Силам України»;
- Медаль «15 років Збройним Силам України»;
- Медаль «За сумлінну службу» ІІ та ІІІ ступенів.
- в рідному селі була відкрита меморіальна дошка Олексію Зінченку.[3]
- Розпорядженням Очаківського міського голови від 17.02.2016 № 21 «Про перейменування вулиці Чижикова в місті Очаків» вулицю Чижикова було перейменовано на вулицю Зінченка Олексія[4].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 6.
- Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 8 вересня 2014 року № 708/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
- ↑ Указ Президента України від 2 липня 2009 року № 499/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня флоту України»;
- ↑ У Кам'яному Броді відкрили меморіальну дошку герою АТО. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.
- ↑ Вони загинули за незалежність, цілісність та майбутнє України. Очаківська міська рада. Архів оригіналу за 1 листопада 2021.
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять шість разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
Джерела
ред.- Указ Президента [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Вони загинули за незалежність, цілісність та майбутнє України [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Очаківської міської ради
- Зінченко Олексій Володимирович [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну