Зігфрід Махольц
Зігфрід Махольц (нім. Siegfried Macholz; 20 вересня 1890, Мемель — 25 травня 1975, Ганновер) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Зігфрід Махольц | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Siegfried Macholz | ||||||||||||||
Народився |
20 вересня 1890[1] Клайпеда, Німецька імперія | |||||||||||||
Помер |
25 травня 1975[1] (84 роки) Ганновер, ФРН | |||||||||||||
Країна | Німеччина | |||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||||||
Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||
Військове звання | Генерал-лейтенант | |||||||||||||
Нагороди |
| |||||||||||||
Біографія ред.
В 1909 році поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 5 жовтня 1940 по 8 грудня 1941, з 17 лютого по 1 серпня 1942 і з листопада по 1 грудня 1942 року — командир 122-ї, з 1 лютого по 4 вересня 1944 року — 49-ї, з січня 1945 року — 295-ї піхотної дивізії.
Нагороди ред.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Німецький хрест в золоті (19 грудня 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Лицарський хрест Залізного хреста (16 грудня 1944)
Література ред.
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.
Посилання ред.
- Нагороди. [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.]