Відкрити головне меню


Зі́ген-Віттгеншта́йн (нім. Kreis Siegen-Wittgenstein) — район в Німеччині, у складі округу Арнсберг землі Північний Рейн-Вестфалія. Адміністративний центр — місто Зіген.

Зіген-Віттгенштайн
Kreis Siegen-Wittgenstein
Герб
DEU Kreis Siegen-Wittgenstein COA.svg
Розташування
Locator map SI in Germany.svg
Країна:  Німеччина
Федеральна земля:  Північний Рейн-Вестфалія
Адміністративний округ:  Арнсберг
Адміністративний центр:  Зіген
Ландрат:  Пауль Бройєр (ХДС)
Площа:  1131,7 км²
Офіційна мова  німецька
Населення:  281 585 чол.
Щільність населення:  248,8 чол./км²
Автомобільний код:  SI, alt: BLB
Сайт:   www.siegen-wittgenstein.de
Адреса: Koblenzer Straße 73
57072 Siegen
Зіген-Віттгенштайн на мапі

Зміст

ГеографіяРедагувати

Зіген-Віттгенштайн є найпівденнішим районом Вестфалії. Району характерний гірський рельєф, оскільки він розташований у північно-західній частині Зауерланду. На півночі обмежений височиною Ротгаргебірге, що у дослівному перекладі означає «Червоноволосі пагорби»; на півдні — Вестервальдом. Крім того, це самий лісистий район в Німеччині. Територіально він є частиною природного парку Рейнські Сланцеві гори.

Головні річки району: на заході — Зіг; на сході — Лан та Едер.

ІсторіяРедагувати

У 18161817 роках, після входження герцогства Вестфалія до складу Пруссії два райони Зіген та Віттгенштайн були створені як частина провінції Вестфалія. У 1974 році два райони були об'єднані, а в 1984 році було затверджено сучасну назву.

НаселенняРедагувати

Населення району становить 281585 осіб (2011; 283,6 тисяч в 2010).

Адміністративний поділРедагувати

Район поділяється на 4 комуни (нім. Gemeinden) та 7 міст (нім. Städte):

Комуна/
місто
Площа,
км²
Населення,
осіб (2011)
Центр
1 Бурбах 79,7 14317 Бурбах
2 Вільнсдорф 72,1 20615 Вільнсдорф
3 Ерндтебрюк 70,9 7144 Ерндтебрюк
4 Нойнкірхен 39,6 13576 Нойнкірхен
1 Бад-Берлебург 275,3 19606 Бад-Берлебург
2 Бад-Лаасфе 135,8 14222 Бад-Лаасфе
3 Гільхенбах 80,9 15394 Гільхенбах
4 Зіген 114,7 103370 Зіген
5 Кройцталь 71,0 31031 Кройцталь
6 Нетфен 137,4 23961 Нетфен
7 Фройденберг 54,5 18349 Фройденберг

ГосподарствоРедагувати

В районі високорозвинена галузь лісової промисловості.

Визначні місцяРедагувати

 
Верхній замок, Зіген

Верхній замок (Зіген)Редагувати

Перша документальна згадка про Верхній замок датується 1259 роком. За часів Середньовіччя замок виконував роль родинного гнізда Династії Нассау. З 1905 року тут знаходиться музей Зігерланду. Окрім робіт місцевих художників тут знаходиться велика кількість витворів Пітера Пауля Рубенса — видатного мешканця Зігена. Крім того, тут знаходиться велика кількість портретів членів династій Нассау та Оранської. На верхньому поверсі розташована експозиція, що розповідає про місцевий побут у XIX столітті.

Нижній замок (Зіген)Редагувати

 
Нижній замок, Зіген

Нижній замок — резиденція протестантської гілки Нассау-Зіген, яку було збудовано наприкінці XVII століття. До наших днів він зберігся майже у первісному стані. Фортеця має правильну прямокутну форму. На «Товстій башті» знаходиться годинник-куранти («баштовий дзвін»). У 1959 році в Зігені на території фортеці було збудовано Меморіал жертвам війни і тиранії. В замку також знаходиться гробниця євангельської гілки Династії Нассау. Сьогодні на території фортеці розташовані урядові адміністративні установи.

Гінзбург (Гільгенбах)Редагувати

 
Гінзбург, головна вежа

Фортеця Гінзбург, розташована на вершині пагорбу Гільгенбах, вперше згадується у 1255 році як прикордонне укріплення герцогства Нассау. Фортеця мала історичне значення — саме у ній 1568 року Вільгельм I Оранський розробляв план та керував підготовкою кампанії по визволенню Нідерландів. Гінзбурзький пагорб був місцем зустрічі Третьої армійської групи під командуванням графа Людвіга Нассау. Таким чином, Гінзбург, а точніше, пагорб Гільхенбах, став вихідним пунктом голландської війни за незалежність. До наших днів повністю зберігся лише замок, від решти фортеці залишилися лише руїни.

Замок Бад-БерлебургРедагувати

 
Замок Берлебург

Замок типу рокка було збудовано у ХІІІ столітті. 30 березня 1258 року замок був переданий у володіння графу Зігфріду І та войту Адольфу І Графшафту. По завершенню періоду двовладдя в результаті зречення влади Відекіндом Графшафтським на користь Зігфріда II Віттгенштейна, у 1332 році замок перейшов у володіння останнього. Після смерті останнього представника графського роду Віттгенштейнів замок успадкував його син — Сайн-Віттгенштайн, засновник династії Сайн-Віттгенштайнів.

З 1555 по 1557 роки тривала перебудова двоповерхового північного крила замку; у 1585 році був прибудований ґанок. У 17311733 роки, за часів правління графа Казиміра, було прибудоване триповерхове центральне крило (повторно відбудоване у 1902 році). Архітектор Фрідріх фон Тірш, під час реконструкції замку в 1912 році, додав флангові вежі та змінив сходові клітини. Замок в наш час належить сімейству Сайн-Віттгенштайн-Берлебургів. Він використовується як палац-музей, у якому розміщено мисливське спорядження, обмундирування, зброю, скло, порцеляна і частина королівської колекції творів мистецтва.

Замок ВіттгенштайнРедагувати

Перша згадка про замок «Віденкіндігштайн» датована 1187 роком. Завдяки будівництву цієї фортеці, представники династії Баттенбергів забезпечили свій вплив у районі Віттгенштайн (верхня течія Лану). У 1238 році династія Баттенбергів розділилися на дві гілки: власне Баттенбергів та Віттгенштайнів — нащадків Відекінда І. Замок разом із містом перейшов у володіння Зігфріда І, який відтоді називав себе графом Віттгенштайн.

Зі згасанням роду графів Віттгенштайн по чоловічій лінії в 1359 році замок перейшов до династії Сайн-Віттгенштайн. Під час Тридцятирічної війни, в 1634 році, замок був захоплений та істотно пошкоджений, але згодом відновлений. До 1950 року він служив резиденцією князів Сайн-Віттгенштайн-Гоенштайн. Після перенесення резиденції князів до палацу Шварценау в будівлі замку було розміщено гуртожиток школи-інтернату. Завод був побудований в кілька етапів, без єдиного архітектурного стилю — поєднання ренесансу і бароко.

ПосиланняРедагувати