Рейнські Сланцеві гори

гірський хребет

Рейнські Сланцеві гори — назва походить від розташування гір на берегах середньої течії Рейну, і з порід серед яких головне місце займають сланці. Гори в середній течії Рейну, розташовані головним чином у Німеччині і частково в Бельгії, Люксембурзі і Франції.

Рейнські Сланцеві гори
нім. Rheinisches Schiefergebirge
Супутникове зображення — рейнських сланцевих гір. Рейнський масив позначений (зеленим).
Супутникове зображення — рейнських сланцевих гір. Рейнський масив позначений (зеленим).
Супутникове зображення — рейнських сланцевих гір. Рейнський масив позначений (зеленим).
Країна Німеччина Німеччина
Бельгія Бельгія
Франція Франція
Люксембург Люксембург
Регіон Рейнланд-Пфальц
Північний Рейн-Вестфалія
Гессен
Геологія Метаморфічні гірські породи
Період Девонський період, Кам'яновугільний період
Гороутворення Герцинська складчастість
Площа 25 812,8 км2
Найвища точка Гросер-Фельдберг
 - координати 50°13′57″ пн. ш. 8°27′32″ сх. д. / 50.23250° пн. ш. 8.45889° сх. д. / 50.23250; 8.45889
 - висота 881,5 м
CMNS: Рейнські Сланцеві гори у Вікісховищі

Протяжність становить близько 400 км, найвища точка — гора Гросер-Фельдберг (880 м). Гори складаються переважно зі сланців і кварциту, а також пісковиків і вапняку; збереглися базальтові купола. Окремі масиви гір, розділені глибокими долинами річок Рейн, Мозель, Лан, Нае, мають зазвичай вирівняні вершинні поверхні, над якими на 300—400 м підносяться хребти, що несуть іноді вулканічні конуси та маари.

На схилах ростуть ялинові, дубові і букові ліси, нині сильно розріджені; на вершинних поверхнях — пустки й болота. Тераси річкових долин і нижні ділянки схилів використовуються для вирощування пшениці, цукрових буряків, а також зайняті виноградниками. Також населення займається тваринництвом (велика рогата худоба, вівці).

У північному передгірському прогині Рейнських Сланцевих гір розташований Рурський вугільний басейн.

Джерело ред.

Посилання ред.