Вікіпедія

Зуєв Олександр Дмитрович

російський футболіст
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зуєв.

Олександр Дмитрович Зуєв (рос. Александр Дмитриевич Зуев / каз. Александр Дмитриевич Зуев; нар. 26 червня 1996, Костанай, Казахстан) — російський та казахстанський футболіст, правий захисник та лівий вінґер сербського клубу ІМТ (Белград) та національної збірної Казахстану.

Ф
Олександр Зуєв
Олександр Зуєв
Олександр Зуєв
Олександр Зуєв у футболці «Хімок» (2022)
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Дмитрович Зуєв
Народження 26 червня 1996(1996-06-26) (27 років)
  Костанай, Казахстан
Зріст 177 см
Вага 62 кг
Громадянство Казахстан Казахстан
Росія Росія
Позиція правий захисник,
лівий вінґер
Інформація про клуб
Поточний клуб Сербія ІМТ (Белград)
Номер 10
Юнацькі клуби
2003—2005
2005—2010
2010—2013
2013—2016 		Казахстан «Тобол»
Росія «Академія Футболу» (Челябінськ)
Росія «Чертаново»
Росія «Спартак» (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014—2018 Росія «Спартак» (М) 22 (0)
2014—2016 → Росія «Спартак-2» (М) 59 (12)
2017 → Росія «Крила Рад» (С) 11 (0)
2017—2018 → Росія «Ростов» 25 (1)
2018—2020 Росія «Ростов» 29 (2)
2019—2020 → Росія «Рубін» (К) 17 (0)
2020—2022 Росія «Рубін» (К) 40 (0)
2022 Росія «Хімки» 14 (0)
2023 Росія «Крила Рад» (С) 10 (0)
2023—н.ч. Сербія ІМТ (Белград) 9 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2011—2012
2012—2013
2014
2014—2015
2016—2018
2023—н.ч. 		Росія Росія (U-16)
Росія Росія (U-17)
Росія Росія (U-18)
Росія Росія (U-19)
Росія Росія (U-21)
Казахстан Казахстан 		15 (4)
21 (3)
9 (4)
10 (1)
14 (4)
1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 листопада 2023 року.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 29 листопада 2023 року.

Клубна кар'єра ред.

 
Олександр Зуєв у футболці «Спартака»

Займатися футболом розпочав у секції клубу «Тобол» (Костанай). Першим тренером гравця став Рафік Оганесович Балбабян. 2005 року родина Зуєвих переїхала з Казахстану до Росії, до міста Челябінськ, де Зуєв почав тренуватися у місцевій футбольній школі «Академія». 2008 року яскраво виявив себе на регіональному турнірі Дитячої футбольної ліги, і йому надійшла пропозиція від московської футбольної школи «Чертаново». З 2009 року почав займатися в «Чертаново» під керівництвом Михайла Буренкова[1].

У вересні 2011 року у складі збірної Москви, сформованої на базі команди «Чертаново», вперше став переможцем Першості Росії серед міжрегіональних об'єднань, що проводився в Кримську, та отримав звання «Кандидат у майстри спорту РФ» з футболу. Визнаний організаторами найкращим півзахисником Першості. У фіналі збірна Москви перемогла збірну Приволжя з рахунком 3:2[2].

У травні 2012 року став із «Чертаново» чемпіоном Росії з футболу серед команд спортивних шкіл та клубів (гравці 1996 року народження). Визнаний найкращим гравцем чемпіонату[3].

У листопаді 2012 року у складі збірної Москви, за яку виступали вихованці столичних шкіл «Чертаново» та «Локомотив-2», став переможцем Першості Росії серед міжрегіональних об'єднань, що проводився у Кримську. Став найкращим бомбардиром змагань[4].

У квітні 2013 року у складі команди «Чертаново» став переможцем престижного футбольного турніру «Монтегю» для клубних команд[5][6].

На початку вересня 2013 року підписав контракт із московським «Спартаком», а 16 вересня заявлений за клуб для участі у чемпіонаті Росії[7]. 19 жовтня 2014 року в матчі проти «Уралу» Зуєв дебютував у РФПЛ, замінивши у другому таймі Ромуло[8].

Сезон 2014/15 років провів у складі «Спартака-2», який виступав у ПФЛ (другий дивізіон), де займав «рідну» позицію на лівому краю півзахисту. Всього зіграв 25 матчів (24 у стартовому складі), у яких відзначився 4-ма голами[9]. Разом із командою став переможцем першості. Протягом сезону залучався головним тренером Муратом Якіном до тренувань та матчів за основний склад «Спартака». У прем'єр-лізі у вище вказаному сезоні потрапив у заявку «Спартака» на 7 матчів, у 2-х з яких вийшов на заміну, але не відзначившся жодними результативними діями[10]. Також провів 1 матч у розіграші Кубку Росії, де з'явився у стартовому складі та «записав на свій рахунок» гольову передачу[11].

Сезон 2015/16 років також розпочав у складі «Спартака-2», який виступав уже у ФНЛ, де провів 22 матчі (18 у стартовому складі) та відзначився 6-ма голами й 4-ма гольовими передачами[12]. У домашньому матчі із саратовським «Соколом» 24 березня оформив хет-трик за 24 хвилини. В осінній частині сезону також нерідко залучався до матчів першої команди «Спартака» (9 разів у заявці, у 7 матчах виходив на поле, 2 – у стартовому складі)[13]. З січня 2016 року залучався Дмитром Аленічевим до тренувань із основою «Спартака» та потрапляв у заявку команди на всі матчі весняної частини чемпіонату. У цих матчах 9 разів з'являвся на полі (один раз у стартовому складі) та відзначився двома гольовими передачами[13]. Таким чином, зиму та весну 2016 року провів, виступаючи за дві команди у структурі «Спартака». З цієї причини у весняній частині ФНЛ за «Спартак-2» брав участь лише у домашніх матчах, проводив на полі не більше 45 хвилин.

23 червня 2017 року перейшов в оренду до «Ростова»[14]. Першим голом у прем'єр-лізі та за ростовчан відзначився 30 липня у виїзному матчі проти «Амкара», завдяки чому приніс перемогу команді з рахунком 1:0[15]. 27 травня 2018 року остаточно перейшов до «Ростова»[16]. 2 вересня 2019 року відданий у річну оренду «Рубіну»[17], а 10 серпня 2020 року підписав із клубом постійний контракт[18]. Влітку 2022 року залишив «Рубін» за взаємною згодою сторін[19].

14 липня 2022 року підписав 2-річний контракт з «Хімками». До початку зимової перерви встиг зіграти 14 матчів за підмосковний клуб. 21 лютого 2023 року повернувся до самарських «Крила Рад», з якимим підписав контракт до завершення сезону 2022/23 років. Провів 10 поєдинків за самарський колектив. Наприкінці вище вказаного сезону залишив розташування «Крил».

14 вересня 2023 року (в останній день трансферного вікна) підписав контракт із новачком сербської Суперліги ІМТ (Белград)[20].

Кар'єра в збірній ред.

У юнацькій збірній Росії 1996 року народження дебютував 23 квітня 2011 року у першому турі XIII Меморіалу Франка Галліні в Італії. Збірна Росії поступилася місцевому клубу Портогруаро (0:1)[21]. У 2012 році брав участь у міжнародному турнірі «Монтегю», де зіграв чотири матчі та відзначився одним голом[22]. У тому ж році брав участь у Меморіалі імені Віктора Баннікова, де також у чотирьох матчах відзначився одним голом[22]. На Меморіалі збірна посіла друге місце, у фіналі в серії пенальті поступилась збірній України[23]. У фінальному матчі Зуєв вийшов на 41-й хвилині замість Єгора Рудковського[23]. 25 вересня 2012 року дебютував в офіційних матчах УЄФА у відбірному турнірі до юнацького чемпіонату Європи 2013 у грі з однолітками з Чехії, які завершилися розгромом російської збірної з рахунком 0:3[24]. На чемпіонаті Європи 2013 у фіналі відіграв 49 хвилин, після чого його замінив Олексій Гасилін[25], а команда стала чемпіоном Європи у віковій категорії U-17[26]. Зуєв, як і його партнери зі збірної, отримав за цю перемогу звання «Майстер спорту Російської Федерації»[27].

Срібний призер юнацького чемпіонату Європи (U-19) 2015 року у складі збірної Росії. З 5 матчів фінального раунду взяв участь у 4 (1 — у стартовому складі), результативними діями не відзначився. Усього за юнацьку збірну Росії (U-19) провів 10 поєдинків, у яких відзначився однмим голом.

У молодіжній збірній Росії дебютував 24 березня 2016 року у кваліфікації молодіжного чемпіонату Європи 2017 року проти Азербайджану, в якому вийшов на заміну на 77-й хвилині[28].

У червні 2023 року отримав казахське громадянство, по праву народження, й виклик до національної збірної Казахстану[29][30]. Але через травму одразу ж не міг приєднатися до команди.

Стиль гри ред.

Має високу швидкість. Вміє обігравати один в один, дриблер[22].

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Станом на 21 травня 2022
Клуб Сезон Ліга Кубок Конт. турніри Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Спартак-2» (Москва) 2013–14 ПФЛ 8 2 – – 8 2
2014–15 25 4 – – 25 4
2015–16 ФНЛ 22 6 – – 22 6
2016–17 4 0 – – 4 0
Загалом 59 12 0 0 0 0 59 12
«Спартак» (Москва) 2014–15 РПЛ 2 0 0 0 – 2 0
2015–16 14 0 2 0 – 16 0
2016–17 6 0 1 0 1[a] 0 8 0
Загалом 22 0 3 0 1 0 26 0
«Крила Рад» (Самара) 2016–17 РПЛ 11 0 – – 11 0
«Ростов» 2017–18 25 1 2 1 – 27 2
2018–19 22 1 4 0 – 26 1
2019–20 7 1 – – 7 1
Загалом 54 3 6 1 0 0 60 4
«Рубін» (Казань) 2019–20 РПЛ 17 0 1 0 – 18 0
2020–21 23 0 2 0 – 25 0
2021–22 17 0 2 0 1[b] 0 20 0
Загалом 57 0 5 0 1 0 63 0
«Хімки» 2022–23 РПЛ 14 0 2 0 – 16 0
Усього за кар'єру 217 15 16 1 2 0 235 16
  1. ↑ Матчі в Лізі Європи УЄФА
  2. ↑ Матчі в Лізі конференцій УЄФА

Досягнення ред.

«Спартак» (Москва)
«Спартак-2» (Москва)
юнацька збірна Росії (U-17)

Примітки ред.

  1. ↑ Зуев Александр — Клубная Лига. Детский футбол. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
  2. ↑ Москва — чемпион!. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.
  3. ↑ «Чертаново» берет главный приз. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
  4. ↑ Москва завоевала главный приз. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
  5. ↑ Российский клуб впервые выиграл «Монтегю». Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.
  6. ↑ VAINQUEUR DES CLUBS CHERTANOVO MOSCOW ACADEMY. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.
  7. ↑ Чемпион Европы среди юношей будет выступать за дубль «Спартака». Архів оригіналу за 19 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
  8. ↑ Урал VS. Спартак 2:0. soccerway.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
  9. ↑ Футбол. ПФЛ - Второй дивизион. Запад 2014/2015 - Александр Дмитриевич Зуев. www.championat.com. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  10. ↑ Футбол. РФПЛ. Премьер-Лига 2014/2015 - Александр Дмитриевич Зуев. www.championat.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  11. ↑ Футбол. Кубок России 2014/2015 - Александр Дмитриевич Зуев. www.championat.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  12. ↑ Футбол. ФНЛ - Первый дивизион 2015/16 - Александр Дмитриевич Зуев. www.championat.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  13. ↑ а б Футбол. РФПЛ. Премьер-Лига 2015/2016 - Александр Дмитриевич Зуев. www.championat.com. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  14. ↑ Зуев перешел в «Ростов». www.sport-express.ru. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 23 червня 2017.
  15. ↑ Амкар - Ростов (0:1). Премьер-Лига 2017-18. Протокол матча. Sportbox.ru. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
  16. ↑ Зуев переходит в «Ростов». Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
  17. ↑ «Рубин» арендовал Зуева у «Ростова». Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2021.
  18. ↑ «Рубин» выкупил права на Зуева у «Ростова». Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2021.
  19. ↑ Александр Зуев покидает «Рубин». ФК Рубин. 2 липня 2022. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  20. ↑ Pojačanje koje obećava: IMT doveo krilo sa 168 nastupa u Premijer ligi Rusije at mozzartsport.com, retrieved 14-9-2023
  21. ↑ Юношеская сборная России (игроки 1996 года рождения) стартовала на Мемориале «Франко Галлини» с поражения и победы. Новости. Официальный сайт РФС. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 17 серпня 2013.
  22. ↑ а б в Состав. Юношеская сборная 1996. Мужские. Официальный сайт РФС. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 грудня 2023.
  23. ↑ а б Новости на ФНК: Юношеская сборная России заняла второе место на турнире памяти Банникова. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
  24. ↑ ЧЕ — юноши до 17 2013 — Чехия-Россия — UEFA.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
  25. ↑ ЧЕ — юноши до 17 2013 — — UEFA.com. Архів оригіналу за 16 вересня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
  26. ↑ ЧЕ — юноши до 17 2013 — — UEFA.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
  27. ↑ Чествование юношеской сборной U-17. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.
  28. ↑ Россия U21 – Азербайджан U21 2 : 2 24 марта 2016, четверг. 19:30 МСК текстовая онлайн трансляция - Футбол. U21 ЧЕ-2017. www.championat.com. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  29. ↑ Чемпион Европы по футболу принял гражданство Казахстана и сделал заявление (рос.). Vesti.kz. 7 June 2023.
  30. ↑ Адиев: «Зуев может добавить вариативности сборной Казахстана, участвуя в конкурентоспособном чемпионате» (рос.). Sport24. 7 June 2023.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зуєв_Олександр_Дмитрович&oldid=41085279