Золтан Корда

британський кінорежисер, сценарист і продюсер угорського походження

Золтан Корда (англ. Zoltán Korda, угор. Korda Zoltán; справжнє ім'я Золтан Келлнер (угор. Kellner Zoltán); 3 червня 1895(18950603) — 13 жовтня 1961) — британський кінорежисер, сценарист і продюсер угорського походження. Молодший брат Александра і Вінсента Корда. З. Корда поставив багато пригодницьких фільмів, дія яких, як правило, розгортається в екзотичних куточках Землі, і в яких «дихає дух англійської колоніальної імперії»[5].

Золтан Корда
Kellner Zoltán
Ім'я при народженніЗолтан Келлнер
Дата народження3 червня 1895(1895-06-03)
Місце народженняTúrkeved, Австро-Угорщина[1][2]
Дата смерті13 жовтня 1961(1961-10-13) (66 років)
Місце смертіГоллівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[3]
ПохованняГоллівуд-Форевер
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Професіярежисер
Роки активності1918 — 1955
ДітиDavid Kordad[4]
IMDbID 466113
Золтан Корда у Вікісховищі

Біографія

ред.

Золтан Корда народився у єврейському містечку Пуштатурпашто, Туркеве в Австро-Угорщині[6]. До Першої світової війни працював клерком. Під час війни служив у кавалерії. У 1932 році поїхав на стажування до свого брата Александра, який відкрив власну кінокомпанію у Великій Британії.

Спочатку Золтан Корда поєднував роботу монтажера, сценариста і оператора. У 1918 і 1920 в Угорщині він створив два німі короткі фільми і у 1927 в Німеччині — повнометражний німий фільм «Одинадцять дияволів» (нім. Die elf Teufel).

У Лондоні він дебютував звуковим фільмом-драмою «Люди завтрашнього дня» (1932), проте по-справжньому привернув до себе увагу після виходу фільму «Сандерс з річки» (1935), в якому знялися Леслі Бенкс і Поль Робсон (в головній ролі). Фільм був відібраний для участі у конкурсній програмі першого Венеціанського кінофестивалю. Корда і Роберт Флаерті розділили у Венеції фестивальну премію за найкращу режисуру в 1937 році.

Вершиною творчості Золтана Корди вважається фільм «Чотири пера», що вихваляє колоніальні війни Британської імперії і знятий переважно в Судані. Стрічку було відібрано у конкурс Каннського кінофестивалю; у 2002 році вийшов її рімейк.

У 1940 році, коли виробництво британських фільмів було припинено через війну, Золтан Корда приєднався до брата Александра в Голлівуді. На зйомках «Багдадського злодія» він виступив виконавчим продюсером. У ці роки З. Корда влаштувався на півдні Каліфорнії. Там він зняв ще сім фільмів, включаючи військову драму «Сахара» (1943), для якої він написав сценарій і в якій головну роль грав Хамфрі Богарт, і «Помста жінки» (1947) з Шарлем Буає і Джесікою Тенді.

З 1930 року Корда був одружений з акторкою Джоан Гарднер, у них був син Девід. Історія усієї сім'ї описана у книзі «Зачаровані життя» племінника Золтана, Майкла Корди.

Раннє захворювання туберкульозом ослабило здоров'я режисера. У 1955 році він оголосив, що йде з кіно. Корда помер у 1961 році в Голлівуді після довгої тривалої хвороби і був похований на голлівудському кладовищі «Hollywood Forever».

Фільмографія

ред.
 
Кадр з фільму Золтана Корди «Маленький погонич слонів» (1936)

Література

ред.

Примітки

ред.
  1. http://www.britmovie.co.uk/directors/Zoltan-Korda
  2. http://www.screenonline.org.uk/people/id/447068/
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #140935509 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. https://www.imdb.com/name/nm0466103/bio/?ref_=nm_ov_bio_sm
  5. Режисерська енциклопедія. Кіно Європи, 2002, с. 93.
  6. Variety Club - Jewish Chronicle colour supplement "350 years". The Jewish Chronicle. 15 грудня 2006. с. 28—29. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)

Посилання

ред.